Оце вже гра по-крупному, всі оці ваші серіали з «крепкими господарниками»
Дуже простенький, «по-хахлятськи» нехитрий розрахунок. За десяток, навіть за сотню дронів, переданих на передок, виборець не проголосує. Бо «фронт далеко»
А за новенький стадіон за 100 з лишнім мільйонів проголосує аж бігом. І за перекладену вдесяте за десять років бруківочку проголосує. І за новенькі кущі і дерева в парку проголосує. Навіть якщо вони куплені ціною життя бійця, який завтра піде на штурм чергової посадки наосліп, бо нема в нього мавіка чи ефпівішки, щоб піднятись і провести розвідку місцевості.
Всі ваші бла-бла-бла про врятовані життя бійців, про потужного ворога і про війну дронів залиште собі. Ви не вмієте думати стратегічно, з прицілом на вибори.
А вибори будуть, це точно. Просто зроблять їх можливими ті пацани і дівчата, які наосліп підуть в бій. Своїми відірваними руками і ногами, розкиданими в посадках і ворожих окопах. Своєю кров’ю і сльозами їх рідних. Бо замість розвідки боєм (страшні слова, якщо зблизька) можна було підняти пташку.
І от завтра, дорогі українці в тилових містах і селах, коли прийдете на відкриття стадіону чи топаючи по новій бруківці, я б хотів, щоб ви бачили отих хлопців і дівчат в пікселі, з відірваними кінцівками, або тих, хто назавжди залишаться в безіменній посадці під Роботиним чи Сватовим, чи Вугледаром. І щоб ви задали питання: чи можна було з цим почекати?
А оце вже гра по-крупному, всі оці ваші серіали з «крепкими господарниками». Це навіть дивує безбашеністю, бо тут навіть не приховують: ми вкрадемо ваші гроші, і на них зробимо так, щоб ви обрали тих, хто буде і далі красти ваші гроші. Якщо ця війна для усіх, то це те, що називають мародерством. Зрадою своїх.
Я не знаю насправді, як це змінити. Як вкласти в голови всім цим хитрозробленим «міцним господарникам» і «новим лідерам». Бо вони все ж продумали. Це спрацює, як спрацьовувало вже не раз. То що має зараз змінитись?
