путін зламався та вже не кукурікає про перемогу
Після Самарканда стало зрозуміло, що путін не просто втратив драйв та здувся. Він морально зламаний і, мабуть, уже не здатний на якісь масштабні різкі рухи
Саме такою опущеною, зламаною людиною він постав перед лідерами ШОС та світовими медіа. Тепер він уже не кукурікає бадьоро про швидку перемогу, а жалібно щось мекає про мирні переговори, від яких відмовляється «нехороша» Україна.
російські ура-патріоти дивуються, чому путін не вживає екстрених заходів щодо мобілізації населення та економіки на тотальну війну, адже «інакше перемогти не можна». Звичайно, подібні заходи викликали б різні проблеми, але я думаю, річ не в цьому. путін просто розуміє, що не впорається з роллю «вождя нації, яка воює», нового Гітлера або Сталіна, тим більше Рузвельта або Черчилля. Він думав здобути перемогу над Україною «на халяву», за кілька тижнів, як йому обіцяли улесливі слуги. Воювати всерйоз він не готовий, не вміє та боїться.
путін — старий сибарит. Люди, які знали його особисто, пишуть, що він боягузливий, лінивий, боїться приймати рішення, втрачає інтерес до будь-якої справи, якщо вона не приводить до швидкого успіху. Роль лідера країни, що воює, несумісна з усіма цими якостями. Такий лідер має бути сміливим, діяльним, наполегливим, готовим до стресів і поневірянь. Зеленський підходить для цієї ролі, а путін — ні.
Якщо режим перейде до мобілізаційної моделі та тотальної війни, йому знадобиться інший лідер. У такій ситуації на місце путіна може прийти більш молодий, рішучий та працездатний диктатор.
путін намагається не допустити цього. Він ще сподівається за звичкою вирішити все за допомогою грошей, купити найманців, перекласти відповідальність на інших — керівників регіонів, Пригожина, Кадирова. Але ні пригожинські зеки, ні кадировські абреки, ні маргінали та алкаші з регіональних добровольчих батальйонів його врятувати не зможуть. А ні на що більше путін ментально не готовий.
