Передплата 2024 «Добрий господар»

Для президента ЗЕ-олімпієць — побратим. А всі решта спортсмени?

Уся Україна зраділа першому нашому олімпійському золоту у Токіо, яке здобув борець Жан Беленюк. Не приховував своїх емоцій і президент Володимир Зеленський. Але від його віншувань особисто мені стало трохи не по собі...

«Таке довгождане перше „золото“ для UA на @Tokyo2020! Особливо приємно, що його здобув наш побратим — блискучий Жан Беленюк», — написав глава держави в соціальних мережах. А потім додав: «Дякую, друже, за те, що доводиш: можна бути успішним і в спорті, і в політиці!»

Особливі компліменти чемпіону президент адресував, видать, через те, що герой Олімпіади Беленюк є народним депутатом монобільшості, входить до рідної Зеленському парламентської фракції «Слуга народу». А якби раптом успішний Жан вибрав на виборах «Голос», «Батьківщину», «Європейську Солідарність», або ж (і таке могло бути — «ОПЗЖ»), чи такими ж теплими були б вітання йому від першої особи країни? Чи удостоївся б він компліменту «побратим»?

Зрештою, чому президент вирізняє наших спортсменів за їхньою партійною приналежністю? Невже срібні і бронзові (але уже безпартійні) призери Олімпіади — не є для нас, у тому числі для керівника держави рідними людьми, побратимами? Перефразовуючи слова самого Володимира Зеленського, хочеться запитати: «Какая разніца», в якого спортсмена який партійний квиток — якщо він примножує славу України?"

Ще можна було б зрозуміти, якби у такому ж, як Зеленський, стилі вітав Жана Беленюка голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко чи керівник однойменної фракції Давид Арахамія. Це була б корпоративна гордість і солідарність. Але ж Зеленський — президент усіх українців! Для нього не повинно бути зелених, помаранчевих, біло-синіх і т.д. Усі п’ять років, на які у 2019-му його найняли виборці на роботу главою держави, він має бути провідником всієї нації, представником усіх громадян. Тому на цей час про свої вузькопартійні пристрасті повинен забути.

А ще президент мав би бути послідовним у своїх діях до кінця. Якщо вже так втішився звитязі «слуги» Беленюка, то повинен був би «виписати нагоняй» своїй соратниці — теж спортсменці, народному депутату від «Слуги народу» Ользі Саладусі. На Олімпіаді в Японії майстриня потрійного стрибка не змогла пройти навіть кваліфікацію, опинилася за межею 12 найсильніших, які боролися за медалі. У такому разі б логічно було б, якби духовний лідер «Слуги народу», принаймні, покартав атлетку. Щось на кшталт: «Ех, Ольго, підвела ти мене і нашу партію! І як я тепер буду людям в очі дивитися? І що буде, якщо після твого провалу у Токіо мій особистий рейтинг упаде нижче 20% ?..»

Ми, звичайно, перебільшуємо. Як каже президент, займаємося тролінгом. Спорт є спорт. У нього свої закони. Тому не треба перемоги/поразки у ньому пов’язувати із політичною приналежністю. Інакше який після цього ти «батько нації»?

Схожі новини