Передплата 2024 ВЗ

Головна причина русофобії. Що пора зрозуміти Росії

Якщо вивчати історичні факти, то видно, що у Москви є приголомшливий талант робити з друзів ворогів. Чому?

До 1968 року в Європі важко було знайти більших русофілів, ніж чехи. Але після «празької весни» ситуація кардинально змінилася. Грузія в новітній історії завжди сприймала РФ як партнера і друга. До 08.08.08. Після вторгнення Росії в Грузію любов грузинів до росіян сильно зменшилась. А після 2014 року русофобія міцно проросла і в Україні. Проросла після того, як Росія анексувала Крим, після «російської весни» під проводом Гіркіна, після російської зброї і грошей для сепаратистів на Донбасі, після тисяч українців, убитих на своїй землі російськими військовими.

Коли росіяни почали вбивати українців в Україні, то пролита кров українців так удобрила русофобію, що вона розквітла буйним цвітом. А коли полонені «заблукалі» російські військові почали давати свідчення, то ця русофобія лише вкоренилася. І коріння її проростає вже глибоко в сучасній свідомості багатьох українців. Адже в кожному селі, районі, місті, в багатьох сім'ях є ті, хто воював або кого вбили росіяни. І наші діти з цим виростають. Так, серед нас є манкурти. Є й ті, кому байдужа війна і для кого лише гроші головне мірило в ставленні до РФ. Такі є і в Чехії, і в Грузії. І в нас. Є й ті, хто заробляє на російському ринку або за допомогою російського газу, але регулярно допомагає нашим воїнам в АТО. Різні є. Але значно більше тих, хто не любить Росію через війну Кремля проти України. І не забудуть причину своєї нелюбові.

Чи можливо це змінити? Можливо, але не швидко. І для цього росіянам треба чимало зробити. Доведеться покаятися і попросити пробачення. Доведеться пройти через все те, що зробили німці, щоб їм пробачили євреї. Доведеться повернути Крим. Доведеться усвідомити, що накоїв Кремль і що мовчазно або голосно підтримали громадяни Росії. Ще багато чого доведеться зробити.

Можна і не робити. Тоді не варто дивуватися, що з кожним поколінням кількість русофобів буде множитися. Чехія тому приклад. Чехи співпрацюють з росіянами, але відверто не люблять і зневажають їх. Але чехи далеко. А з Україною у РФ спільний кордон. Як і з Естонією, в якій до Росії ставляться без любові.

У будь-якому разі цю чашку вже не склеїти. І росіянам час це зрозуміти. І зробити висновки. Іншого варіанту для примирення немає. А мати під боком кілька десятків мільйонів громадян іншої держави, які їх ненавидять, — це не найкраща перспектива для РФ. Хоча, якщо Росія не планує довго існувати і сподівається незабаром розвалитися, то можуть нічого не робити. Адже ті, у кого немає майбутнього, про нього не замислюються.

Так, я пам’ятаю і поважаю тих росіян, які підтримують Україну. Але їх критично мало. І найчастіше вони вже не живуть у РФ. Вони як ложка меду в бочці лайна. На суть, колір, смак і запах — не впливають. І на процеси в РФ теж. На жаль.

Джерело