Передплата 2024 «Добра кухня»

Не засуджую, бо не буду читати

Про книгу Юлії Мендель. "Не читав, але засуджую"

Народженим в СРСР, навіть якщо вони любителі футболу, знайома ця фраза, що стала мовним зворотом.

Для інших поясню: фразу вживали в колективних листах від пролетарських та колгоспних колективів. Засуджували не книгу, особу автора, як правило «буржуазну, антирадянську». Листи були частиною організованого цькування яскравої особистості.

Так ось, я не засуджую книгу Мендель і саму Мендель, як колеги в ФБ, які книжку ще не читали. Не засуджую, бо не буду читати. Не хочу. У мене є, що читати й на що витрачати кілька вечорів. А засудження авторки теж не підтримую. Бо таких криків, нагадаю, варта значуща, яскрава особистість. Яка щось зробила корисного чи шкідливого (яскраві часом шкодять), має якесь значення чи вагу у сфері культури або суспільній сфері. Юлія Мендель, яку я знаю особисто, колись таку вагу мала, невеличку — але. Коли робила розгорнуті телесюжети на теми культури й, зокрема, книжкової справи. Тоді Юля була на своєму місці й розвивалася. Потім, як казав Олег Ляшко про свій гомосексуальний досвід, щось не туди пішло. І Юлія Мендель спершу зупинилася в професійному розвитку.

Потім почався зворотний процес — регрес і деградація. Питання: для чого мені читати книжку автора, який деградував? І чи треба авторку засуджувати за написане й видане? Люди, у нас у країні видають, кого завгодно. Навіть Шинкаренка, який вирізняється геніальною відсутністю будь-яких талантів. Тож на цьому слові бувайте здорові. Читайте книгу Юлії Мендель, шукайте в ній смисл, мимоволі підтверджуйте її значущість для вас. Дякую за розуміння

Джерело

Читайте також: Мендель знайшла собі вакансію в Офісі президента

Схожі новини