Шостий президент так начудив, що наздоганятимуть і його, і його свиту

Коли ми з Наталією Березою розписалися і стали офіційно чоловіком і дружиною, то теж перший рік чудили й експериментували. Наприклад, пам'ятаю, як Наташа психонула і законсервувала 337 банок. Ой, чого ми тоді тільки не закрутили в банки. Огірки і лечо, кабачки і половинки помідорів. Коли прийшла зима, то почали пробувати. Вся консервація поділилася на три види — смачно, дуже смачно і неймовірно. Але вже через деякий час ми зрозуміли, що з'їсти все це ми не в змозі, навіть з урахуванням того, що до нас регулярно приходили гості. Ми знайшли рішення. Частину нашої консервації ми віддали моїм батькам, частину — батькам Наташі. А решту почали дарувати. Приходить до нас хтось в гості і каже, що гострі помідори у нас просто чудові. І ми йому банку цих помідорів із собою давали. Або чиясь дитина почала проявляти своє захоплення персиками з компоту, а ми його батькам банку цього самого компоту з цими самими персиками даємо з собою. І всі начебто щасливі. І друзі з гостей зі смаколиками йдуть, і ми роздаємо наші поклади. Так що чудили ми. Але шкоди від цього нікому не було.

А ось Володимир Олександрович і його свита чудять не по-дитячому. І від цього дивацтва радості немає ні людям, ні країні. І якби ж то перший рік він страждав подібним, як новачок, але ж уже другий пройшов і третій рік вже на календарі. Я до чого цю аналогію пригадав. Тому що коли ми з друзями згадуємо історію з консервацією, то вона викликає лише позитив і теплі спогади. А коли Зеленському будуть згадувати все, що він накоїв — від порушення Конституції до відпочинку в Омані, від перевищення його повноважень до невиконання його ж обов'язків, від майстрів спорту з боротьби з коронавірусом до понад 52 тис. смертей від Covid-19, від Іванісова до Єрмака, від кінця епохи бідності до «просто треба перестати стріляти», від обіцянки підняття зарплати лікарям до 25 тис. у 2021 році до нової обіцянки тим же підняти їм зарплати до 20 тис., але вже в 2022 році, то плювками в спину і прокльонами може не обійтися. Тому що сьогодні він захищений своїм статусом президента, але так буде не завжди. Та й закрити цей ящик Пандори Зеленському не вдасться.

Чому? Тому що обґрунтована посадка шостого президента буде цікава всім, хто прийде після нього. По-перше, не буде складності з доказовою базою. По-друге, це підтримає більшість з тих, хто голосував за нього і розчарувався, і ті, хто спочатку був проти Зеленського. Так що перспективи у нашого недогаранта не найсвітліші. А він точно не хоче повторювати шлях свого прототипу з серіалу — за ґрати. І йому треба шукати тих, хто дасть йому гарантії, що в разі його відставки або після закінчення каденції його не зачеплять. І не факт, що цю обіцянку йому дадуть і виконають. Можуть і порушити. Так що, начудив наш шостий президент. Так начудив, що наздоганяти будуть і його, і його свиту. Правда, майже всі вони не готові після закінчення його і своїх повноважень залишатися в країні. Чому? Тому що так начудили. І багато хто вже забезпечив собі фінансовий парашут. Хтось за допомогою «Великого крадівніцтва». Хтось завдяки закупівлі вакцин. Хтось продаючи посади й інтереси держави. Хтось обходячи тендери і вирішуючи питання. Хтось сидячи на рекламі в області і на бюджетних грошах. Хтось лобіюючи гральний бізнес і безбожно пиляючи бюджет Миколаївської області. А хтось просто сівши на старі теми — контрабанду, дороги, порти, ПДВ, Укрзалізницю та багато іншого. І це вони роблять разом. Але без врахування інтересів тих, хто їх обрав. І навіть популізм скоро не врятує. Особливо, коли восени прийдуть нові платіжки, а в холодильнику буде порожньо. Тут уже буде не до чергового шоу Зеленського і не до імітації бурхливої ​​діяльності. А потім будуть чергові провали в протидії коронавірусу. І все це буде зменшувати рейтинг «слуг» і Зеленського. І сильно зменшувати шанс на переобрання. Так що можна сказати, що процес іде.

І при цьому Зеленський так начудив і так сильно не довіряє своєму оточенню, що одночасно хоче і боїться йти на дострокові перевибори президента. А це останній шанс для нього переобратися. Адже далі ситуація буде лише погіршуватися, а значить у виборця буде танути бажання його переобрати. Але шостий президент не хоче відповідати за все, що начудив, і не хоче з'їжджати з держдачі. Він уже звик. І царювати звик. І звик уже не виступати перед можновладцями в лазні і на корпоративах, а вершити їхні долі без закону, але за допомогою РНБО. Але все одно Зеленський боїться йти на дострокові перевибори і залишати Україну на 90 днів на Разумкова. Адже їхні стосунки сьогодні, м'яко кажучи, напружені. І мало що спікер, який на період виборів стане в.о. президента, може зробити. Та й те, що всі «слуги» Зеленського швидко присягнуть Разумкову, Володимир Олександрович розуміє. Ось і боїться, що замість переобрання на другий термін може отримати перший. За рішенням суду. Адже начудив.

І дуже скоро у влади не буде бажання відповідати словами видатного лідера сучасності, за версією Єрмака і Мендель, — «какая разница?». Тому що начудили. По-поганому.

Джерело