Про сучасну науку
Страшно за нашу молодь
Воно здавалося б не страшно, що Ківа доктор філософії. Бо він уміє з філософським виглядом чесати яйця.
Дивує, що не захистився ще й досі той, хто з філософським розумінням світу грав на роялі. Йому по цимбалах усе, крім спостережень всередині себе. І взагалі — він вважає себе Махатмою.
Але страшно за нашу молодь.
Стіва Джобса якось запитали:
— Якщо скоро усі знання світу можна буде запхнути до одного телефону, то і університети будуть не потрібні?
— Не так, — сказав Джобс. — Університети виживуть. Бо студенту для розвитку потрібен кампус.
Кампус у розумінні — не навчальні корпуси. Кампус — це і університетський простір, і люди у просторі. Це штучне, але комфортне середовище, у яке вміщують студента, щоб всебічно розвивати його. Всебічно — це в розумінні, щоб він знав трошки з усіх галузей знань і багато в одній. І отримав уміння спілкуватися.
Де комунікація — не віщання в зал зі сцени, а комунікація, діалог.
Отже, університет формує світогляд і етичні стандарти.
Тому за молодь страшно вже зараз.
Бо Ківа прийде викладати вже по завершенні політичної кар'єри.
А за молодь страшно через тих 13 ушл**пків, які проголосували за Ківу і поїхали вчити студентів красивому, доброму і вічному вже після ситого обіду. Ну, чи сьогодні з бодуна після виставлялова.
Вони усій країні показали — які соціальні ліфти діють у науковому середовищі.
І дадуть нові уроки естетики, комунікацій.
Покажуть, як саме треба пристосовуватися до складного життя.
Якщо вони успішні — то куди котиться Україна?