Сором української демократії
Декілька слів про сфальсифікований депутатський мандат Вірастюка
На фоні заяв ЦВК, який визнав перемогу Вірастюка і хвалебних од прихильників «Слуг народу» скажу, що цей результат — сором української демократії, який наближає нас до диктатури.
На 87-му окрузі були найгрубіші фальсифікації на користь провладного кандидата за всі часи незалежної України.
Дійсно, починаючи з 1998 року голоси виборців купували, будували мережі, вкидували бюлетені, на дільниці возили «групи» з відкріпними талонами.
За часів Януковича навіть блокували окружні комісії, визнаючи при цьому вибори недійсними. (Це важливо — недійсними, а не фальсифікували на свою користь).
Але ніколи при жодній владі не було такого, щоб спецпризначенці захоплювали ОВК, а потім з мішків зникали тисячі бюлетенів за одного з кандидатів.
І тут річ не у тому, хто у парі Вірастюк-Шевченко «жаба чи гадюка». Програли всі українці та принципи електоральної демократії.
Тепер є ризик, що на наступних виборах цю схему влада схоче повторити у масштабах всієї країни. А що, гарна схема.
Уявіть, як у жовтні 2023 року, а саме тоді мають відбутись чергові парламентські вибори, на округах, де програють Слуги, наприклад ЄС, Батьківщині чи ОПЗЖ, вриваються СБУшники, відомство яких очолює однокласник Зеленського. Спершу вони блокують роботу ОВК, а потім — міняють бюлетені на користь Слуг. І вуаля — вони переможці.
Тому цей результат — не перемога «Слуг народу» та їх технологів, це грубі фальсифікації з метою в подальшому узурпації влади Зеленським.
Тому так, депутатський мандат — пахне. Конкретно мандат Вірастюка пахне криміналом, фальсифікаціями, диктатурою і страхом Зеленського втратити владу.
