Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Різниця між Наполеоном і Зеленським не лише в тому, що останній пародія на першого...

..але й в тому, що вдача для державника - це перемога за перемогою, а не пропетляти і вижити

Колись давно одного мого знайомого призначили заступником керівника головного управління зовнішньої політики Адміністрації Президента України.

Коли надійшла ця звістка, він сидів у кабінеті навпроти мене, невесело посміхнувся і сказав: «так дивно, купа людей билися за цю посаду. Я взагалі нею не цікавився і ні з ким перемовин не вів, а призначили мене».

Це ще були часи, коли працювати в оточенні Президента було мега престижно, до «кадрового голоду».

Зеленський — щасливець.

Унікальний збіг обставин, надмірна втома від реальності і завищені очікування, плюс щедрі фінансові і медіа вливання — і він стає Президентом. Те, на що люди витрачали роки і десятиліття — він долає за рік і отримує гран-прі.

Коли «економіка спіткнулася і загрожує проїхатися обличчям по асфальту» — на виручку приходить коронавірус і відвертає увагу від попередніх ляпів і падінь з гуляй-ноги.

Від капітуляції і васальної залежності від Кремля Зеленського рятує «войовнича меншість». Він змушений розвести руками перед Путіним, зітхнути і зізнатися у власній «безпорадності»: повернути Україну в імперію він не спроможний.

Коли Україну захлинув вал корупційних оборудок оточення Зеленського, а його персональна некомпетентність та злодійкуватість стає очевидною — спалахує війна.

Вже менше говорять про десятки тисяч смертей від пандемії, неорганізованості та елементарного планування, вже майже ніхто не згадує, що Зеленський два роки розповідав про мир і розвалював армію.

Новий виклик — ми готуємося до війни.

У Наполеона, якого колись зіграв Зеленський у низькопробному комедійному фільмі, талісманом удачі і везіння була Жозефіна.

Сам імператор вважав, що коли він одружився з іншою заради королівських регалій і створення головної королівської сім’ї в Європі — він втратив Жозефіну і удача від нього відвернулася, далі були лише поразки і острів св. Олени.

Різниця між Наполеоном і Зеленським не лише в тому, що останній пародія на першого, але й в тому, що вдача для державника — це перемога за перемогою, а не пропетляти і вижити.

«Розпочнемо бій, а далі розберемося» — дуже люблять цитувати Наполеона ледарі і неуки, проводячи паралелі з сакральним українським «якось воно буде».

Але Наполеон ніколи не проводив битву без належної мобілізації, тилового забезпечення, військової муштри. Напередодні кожної перемоги він зі своїми улюбленими маршалами до дрібниць розбирав наступний бій.

Та битва є битва, супротивник теж може здивувати — тому цей вираз саме про це, а не про те, що можна нічого не робити і «все ся стане саме».

Везіння — це коли за грандіозними успіхами не помічають або пробачають незначні факапи.

А «везіння» Зеленського, переключення уваги з провальних тем на нові і багатообіцяючі, відбувається за рахунок провалу економіки, збідніння людей і додаткових смертей, під час прямої загрози іноземного вторгнення.

Можна довго перемикати канали телевізора, сподіваючись нарешті знайти цікаву телепередачу.

Але коли її немає — то телевізором перестають користуватися. Або коли нічого їсти чи горить хата — часу на телевізор не залишається…

П.С. Спеціально згадав Наполеона напередодні візиту у Францію.

Це складна поїздка, чекаємо президента пізно ввечері в п’ятницю зі зверненням до нації за її результатами, а не фотозвіт папараці про сімейний вікенд в Парижі, коли вся Україна сидить в ізоляції і готується до війни.

Джерело

Схожі новини