Поле битви - свідомість. Зброя - російські наративи
Щоразу, як ви їх поширюєте, ви берете участь у війні на боці ворога
Неважливо, говорите ви українською чи російською. Російська трохи більш проблематична, бо імперські наративи вже зашиті у мовні й культурні штампи, якими ми думаємо і говоримо. Але це не страшно, якщо ви вмієте критично мислити та рефлексувати, що саме і чому ви говорите. Українська мова не рятує: можна розмовляти солов’їною, поширюючи ті самі імперські наративи.
- Про провину російськомовних чи, навпаки, про утиски російськомовних.
- Про існування «різних Україн» та непримиренні розбіжності.
- Про непереможну російську армію.
- Про велику російську культуру.
- Про братні народи.
- Про колиску слов’янської цивілізації місто Київ.
- Про досягнення великого Радянського Союзу.
- Про те, що Радянський Союз приніс нам індустріалізацію та космонавтику.
- Про те, що «не все було погано».
- Про те, що «порядок був».
- Про те, що гулагівські «шарашки» були гарним способом розвивати науку.
- Про слабкий і занепалий Захід.
- Про те, що демократія довела свою неспроможність.
- Про те, що Україна — поле битви між Заходом і Сходом.
- Про зону життєвих інтересів.
- Я вже не згадую про фашистську хунту, розіп’ятого хлопчика та іспанського диспетчера.
Цей список дуже великий. Ми під ударом системи залпового пропагандистського вогню. Зараз цей тиск буде дуже посилюватися.
Інформаційна війна не знає кордонів і лінії фронту.
У цій війні у фронтовій смузі опинилася кожна людина. У цій війні ти або боєць за Україну, або жертва, або ворожий агент, свідомий чи несвідомий.
Ви самі обираєте свою роль.
