Передплатити Підтримати

Результати довиборів у Раду кидають в розпач. Треба готуватися дати здачі

Запит на шоу-політику тримається

Паралельний підрахунок голосів свідчить, що у 50-му окрузі на Добропільщині зі свистом перемагає Андрій Аксьонов, громадянин Російської Федерації, сепаратист і корумпант.

У 87-му окрузі на Франківщині перемагає Олександр Шевченко — ще один артемон Коломойського від партії «За майбутнє».

За два тижні до виборів з ідеологічних міркувань знялися:

— На Донеччині ОПЗЖист і продюсер медведчуківського каналу «112 Україна» Артем Марчевський. І це було закономірно. «Рускамірци» не стануть переступати один через одного. Навіть, коли домінують власні амбіції, окрик з Москви вирішує справу. Челядь має воювати за государя, а не один з одним. Тому поміряли рейтинги. У кого більший — той і альфа-самець.

— На Франківщині Маруся Звіробій з «Європейської Солідарності» знялася на користь Руслана Кошулинського зі «Свободи». Тут це було неочевидно. Бо окрику ззовні бути нізвідки. І це була добра воля. Теж поміряли рейтинги. І щоб патріотам не переступати один одного — сталося рідкісне в Україні. Думаю, зіграв авторитет Порошенка. Цікаве і риторичне питання: а якби рейтинг Марусі був більший — чи знявся б Кошулинський?

Висновки:

1. У Добропіллі Аксьонов переміг легко. Тому що за нього проголосували дві ідеологічні електоральні групи: прихильники Росії, і прихильники Малоросії (ті, які визнають незалежну Україну, але як союзника Кремля). Плюс любителі гречки, низьких тарифів, швидкого щастя. Перемогла класика: «каждой бабе по мужику, каждому мужику по бутылке водки и всем концерт с Кобзоном» (чи хто там ще живий, «Любе», наприклад).

2. Це ще один аргумент тим, хто хоче після повернення Донбасу відразу проводити вибори. Так ми слона не продамо. Тут на контрольованій території громадян Росії вибирають. А що буде там, де українську мову та історію вже 7 років не вивчають у школі?

3. На Франківщині ледь-ледь, але переміг Олександр Шевченко. Третина тих, хто прийшов на вибори, проголосували за нього. І ви думаєте, хтось із них не почув, що Шевченко — людина Коломойського? Усі це чули. Із тих, хто проголосував, абсолютна більшість впевнені, що це так і є. Але проголосували. Висновок — біда українців у тому, що у нас люди толерують корупцію. Ну і головне, щоб не барига.

4. Високий результат Василя Вірастюка — це свідчення запиту на шоу-політику. Саме політику, як шоу. Тому Зеленський і тримає рейтинг. Ми ржемо з нього за відосики. А саме тому, що відосики — рейтинг і тримається. Шоумен з естради чи шоумен-силач — «какая разница». Хліб і сало в Прикарпатті є. Видовищ насипемо.

5. Програш Кошулинського — свідчення глибокої кризи патріотизму. За 7 років суспільство звиклося з війною. Держава для підвищення патріотизму все робить навпаки. Щоб ті, хто раніше готовий був іти вмирати за Україну, зневірилися в ній. Бо в патріоти рядяться пацифісти і уклоністи. Тому багато патріотів залишилося вдома.

6. Ну і я вже не раз говорив — те, що патріотів прямо насипано на захід від Збруча, — міф.

7. Не стверджую, але як припущення. Багато патріотів не проголосували за Кошулинського. Бо навіть зняття Марусі не мотивувало патріотів не «свободівців» грати за представника «Свободи». Але тут вже питання до самої «Свободи». Бо ми знаємо багатьох, які у вишиванках патріотично крадуть. Це я не тільки про «Свободу». Це я про кадрову політику і в «ЄС», і в «Голосі».

8. Ми побачили, що таке мажоритарка. Всю антиукраїнськість такого виборчого методу. Хоча виборча квота фактично закриває дорогу усім, хто не в партійній системі, і створює систему закритих партійних списків — так хоч не дуже страшно для державності. Бо дає хоч якусь надію на те, що в Раду пройдуть не партнери олігархів чи «рускамірци» з баблом.

Взагалі результати виборів кидають у розпач. Але потрібно втертися. Зробити висновки. І готуватися дати здачі.

Врешті-решт, в Україні винайдено метод, як підрівнювати дурні голосування незрілого і затурканого електорату.

Це коли замість електорату на Майдан виходить народ. І дає звіздюлєй маніпуляторам.

От тільки б хотілося, щоб наступного разу без крові.

Джерело