“Обнулення Путіна” відбулося
Державна Дума Росії ухвалила сьогодні у третьому і остаточному читанні закон, згідно з яким законодавство про вибори відповідатиме поправкам до Конституції
Це означає, що Володимир Путін отримав можливість балотуватися на посаду президента і після закінчення нинішнього терміну повноважень — ще два терміни, якщо Кремль не вигадає чогось нового.
68-річний Путін, таким чином, може працювати президентом до 2036 року. У 2036 році йому буде 84 роки — звичайно, поважний вік, але диктатори і раніше правили до глибокої старості. Перешкодити Путіну зберегти владу може тільки здоров"я і серйозне погіршення соціальної ситуації в Росії. Але ясно одне — сам російський правитель владу не віддасть. Занадто високими є ставки. І немає впевненості у своїй безпеці у разі втрати влади. Про завищену самооцінку Путіна я вже й не нагадую — російський президент давно і серйозно втратив зв'язок з реальністю. Але диктатурі така втрата зв'язку зовсім не перешкода.
У цьому сенсі всі розмови про «транзит» розраховані виключно на те, щоб перевірити, хто з представників путінського оточення мріє про владу всерйоз — для того, щоб вчасно знешкодити цього претендента і убезпечити себе від будь-яких альтернатив. Досі неясно, чи є взагалі серед соратників Путіна той, кому він може довіряти повністю — тобто той, хто не пов'язаний з інтересами інших кремлівських кланів. Ну, і найважливіше: а самі представники путінського оточення? Чи здатні вони довіряти одне одному? Або гарантія їхнього виживання — тільки Путін? Адже про долю оточення Сталіна ніхто не забув. Після смерті диктатора його перший спадкоємець Георгій Маленков за підтримки Микити Хрущова розправився зі всемогутнім Лаврентієм Берією, а вже потім Хрущов вигнав з партії Маленкова й інших найближчих соратників колишнього вождя. А так дружили, поки боялися Сталіна!
Так що ніякий наступник Путіна у його оточенні не проглядається — принаймні, поки що. А вже поза його оточенням — цвинтарна тиша і відсутність реального політичного життя. І якщо ця тиша іноді переривається судовими процесами над Олексієм Навальним, це зовсім ще не означає, що опозиційний активіст може не те, що наступником Путіна стати, але взагалі реальною політичною діяльністю зайнятися.
Так що варто готуватися не до транзиту. Варто готуватися до маразму.
