Зеленському доведеться обирати між Коломойським і Байденом
Олігархічний вплив Вашингтон сприймає як головний виклик для української демократії
Сполучені Штати запровадили проти олігарха Ігоря Коломойського і членів його родини санкції.
Вони можуть стати найпотужнішим політичним сигналом для української влади за останні роки, якщо не десятиліття — відтоді, як у США розпочали кримінальне розслідування проти іншого вихідця з Дніпра, колишнього прем'єр-міністра України і одного з найвпливовіших політиків країни Павла Лазаренка, — пише Віталій Портников для «Радіо Свобода».
Вплив Коломойського і Лазаренка у ті роки цілком можна порівняти. Лазаренко вже не був у владі, був скоріше опозиціонером, ніж чиновником. Тим не менш, його ресурси та зв'язки були настільки потужні, що його всерйоз побоювався президент Леонід Кучма — чоловік, який сприяв призначенню Лазаренка на посаду прем'єр-міністра, а значить — його збагаченню та впливу.
Із того часу значно збільшилися фінансові та інформаційні можливості людей, які впливають на політичне та економічне життя України. Саме тому порівняння Коломойського і Лазаренка — перш за все, історичне. У Коломойського, великого бізнесмена і власника популярного телеканалу, сьогодні значно більше впливу, ніж у десяти Лазаренків.
Почнемо хоча б з того, що серіал «Слуга народу», який став політтехнологічним стартом кар'єри майбутнього президента Володимира Зеленського, виходив саме на телеканалі Коломойського. І програми створеної майбутнім президентом студії теж виходять на цьому телеканалі, яким керував майбутній міністр культури України. І серед народних депутатів чимало партнерів, менеджерів, журналістів, пов'язаних із бізнесом Коломойського. Уже це — солідний вплив на владу. При цьому після перемоги Зеленського Коломойський публічно цим впливом хизувався, дав зрозуміти, що саме він в Україні «створює королів».
Санкції США показують, що олігархічний вплив сприймають у Вашингтоні як головний виклик для української демократії. І вони закликають українського президента продовжити курс на деолігархізацію — до речі, практично того ж дня, коли прессекретар глави держави заявила про готовність Зеленського кинути виклик олігархам. Однак після запровадження санкцій проти того олігарха, який сам завжди позиціонував себе як союзник президента, цю обіцянку доведеться втілювати в життя.
При цьому всі ми розуміємо, що зробити це буде не так просто. Той факт, що після повідомлення про санкції Офіс президента України наголосив, що необхідно подолати систему, в якій домінують олігархи, але не назвав прізвище Коломойського, є показовим. Коломойський — не Віктор Медведчук, санкції проти якого загрожують Зеленському насамперед діями Кремля, але не внутрішньополітичної атакою. Якщо ж у Києві погодяться з американським підходом, виникне питання про збереження більшості і про працездатність парламенту. І, звичайно, влада втратить важливий інформаційний ресурс, який може спрямувати всю силу своєї могутності проти президента і його співробітників.
Але, з іншого боку, якщо президент «не помітить» санкцій проти Коломойського, цей факт точно відзначать в американській столиці. І тоді сама можливість особистих контактів між главами двох держав може перетворитися для Володимира Зеленського на недосяжну мету. Та й зараз ясно, що відносини США з Україною будуть формуватися як підтримка, яка буде надаватися державі рівно у тих пропорціях, у яких влада виявиться готовою до деолігархізації і боротьбі із системною корупцією.
Тому вже дуже скоро Володимиру Зеленському доведеться робити дуже непростий вибір.
Вибір між Коломойським і Байденом.
