Управління гнівом: уроки для Зеленського

Неадекватність вироку, з огляду на порушення, які інкримінувалися Сергію Стерненку та Руслану Демчуку (так, у цій справі двоє засуджених), виглядає не менш очевидною, ніж прагнення рупорів АнтиМайдану посадити одного з активних учасників Революції Гідності та боротьби за Одесу. Сам Стерненко виглядав готовим до вироку, а от суспільство — ні, багато з навіть політично активних українців були не в курсі обставин цієї кримінальної справи.

Проте громадські захисники Стерненка — ними фактично стала низка організацій, гучних імен політиків там немає, попри прагнення симпатиків ЗеКоманди приписати до цієї когорти Петра Порошенка. Їх учасники належать до числа тих, хто у 2019 році підтримував Зеленського — з різних причин, та обіцяв в разі потреби його «звалити». Проте поліцейсько-нацгвардійські кордони на Банковій ввечері 23 лютого та інтерв’ю Арсена Авакова «1+1» засвідчують — це буде непросто. Вимоги до влади у справі Стерненка виглядають по суті ультиматумом, виконати який президенту не до снаги. Тому на нас чекає 9 березня на Майдані акція, яку потім можуть назвати рімейком «України без Кучми» 20-річної давнини.

Пропозиції про «суд у смартфоні» та суд присяжних, озвучені Володимиром Зеленським під час виступу на форумі «Україна.30», присвяченому розвитку правосуддя (!!!), виглядають імітацією бурхливої діяльності. До того ж є сумніви у оперативному ухваленні змін до законодавства, які спроможні якісно змінити судову систему. Забагато впливових салоїдів, яких чомусь в Україні називають стейкхолдерами, мають власні інтереси і в судах, і у депутатському корпусі. Тому на нас з високою долею вірогідності очікують нові публічні виступи, з яких прогнозуватимуть появу «нового Майдану» та спроби керувати гнівом за старими лекалами. Що поробиш — весна в Україні вже давно більше, ніж пора року, це новий політичний сезон.

Євген Магда для «ВЗ»