Передплатити Підтримати

Ой, все. Що відбувається між Україною та МВФ

Не можна постійно робити дурниці і вважати, що якщо нема покарання, то буде так завжди

Українська влада: дуже треба гроші, МВФ, дайте грошей.

МВФ: робіть реформи.

Українська влада не робить реформи, частину з них завертає.

Українська влада: дуже треба гроші, МВФ, дайте.

МВФ: ви не зробили реформ, ви завернули антикорупційні заходи і не здійснили справжню судову реформу. Грошей не буде, поки не виправите.

Українська влада: ах ви, ми образились, ми вам ще покажемо.

Українська влада планує звільнити директора НАБУ. Хоча обіцяла цього не робити і МВФ, і всім послам. При тому, що незалежна антикорупційна інфраструктура — важлива реформа з програми МВФ та частина співробітництва з ЄС.

«Ой, все». Це зараз позиція української влади. Вони образилися на МВФ. Влада образилась, як маленька дитинка, якій не дали цукерку через те, що ця дитинка погано поводилась.

«Ой, все». І вирішили звільнити Ситника.

І неважливо, чи вони просто образились на МВФ і вважають Ситника агентом МВФ, Заходу, Сороса, Ротшильда чи Білла Гейтса.

Чи образились на НАБУ за Татарова, бо ті знайшли корупціонера в Офісі президента.

Чи образились за те, що НАБУ вирішило прийти за Степановим, який закупляв вакцину через посередників.

Це у будь-якому випадку погано закінчиться. Бо не може президент розповідати, що він борець з корупцією і одночасно звільняти людину, яка дійсно бореться з корупцією. Не може президент ставати на одну сторону з корупціонерами і вважати, що йому продовжать довіряти.

«Ой, все». Вони кажуть: зараз. Коли є запас міцності. Якого не буде через кілька місяців.

Звісно, після того, як українській владі пробачили Смолія, там вирішили, що тепер завжди прокатає. І тому руйнують незалежність НАБУ. Законом. Що принципово відрізняється від ситуації з НБУ. Бо там не було законодавчих змін. А тут мають бути. Не кажучи вже про те, що після звільнення Смолія ми не отримали ні центу від МВФ. Хоч ті і погодилися прислати місію. Наївні.

Але не можна постійно робити дурниці і вважати, що якщо нема покарання, то буде так завжди. Не буде. Якщо тобі щастить зараз, це не означає, що так буде вічно. Колись не пощастить. І тоді прилетить за всі попередні помилки. Разом. Тоді грошей не дасть ніхто. А гроші потрібні. І знову тоді постане примара дефолту. Просто тому, що хтось не хоче робити реформи. І просто тому, що хтось образився.

Ой, все.

Джерело