Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Чому у Москві мріють змінити Конституцію України?

Про три атаки Росії на Основний Закон України і четвертий наступ, що розгортається у нас на очах

Днями виповнилося два роки, коли були внесені зміни до Конституції, що зобов’язали органи влади рухати Україну до вступу в НАТО і Європейський союз.

Тоді, у 2019 році, не виключаючи можливість програшу виборів, Петро Порошенко зробив останню послугу для України — провів до Основного закону безумовний вибір зовнішньополітичного курсу. Саме через ці зміни та через допомогу в утворенні незалежної від Москви православної церкви Порошенка і досі ненавидять у Кремлі. Що й не дивно, адже, можливо, вперше з 1991 року Росія потерпіла геополітичну поразку у регіоні, а Захід максимально наблизився до її кордонів. Після утворення незалежної України її хотіли приборкати практично з перших років.

Але було лише три атаки на Конституцію.

До 1996 року наша країна, попри формальний суверенітет, залишалась все ж таки уламком від СРСР. То була самоврядна територія, що на початку майже не відрізнялася від Росії, — ухвалення Конституції вперше дало відповідь на запитання якою буде наша країна в майбутньому. Саме тоді ми в своїй основі почали суттєво відрізнятися від СРСР.

Перша атака на Конституцію відбулася під час її прийняття. Так, незважаючи на заборону військових баз у статті 17, у «перехідних положеннях» втулили розміщення Чорноморського флоту Росії у Севастополі. Зрештою, під час анексії Криму цей флот зіграв ключову роль для окупантів.

Друга атака відбулася вже у 2000 році, коли тодішній голова Адміністрації президента Кучми Віктор Медведчук реалізував ідею проведення референдуму, де одним з питань була можливість зміни Конституції на референдумі. Росія хотіла одним махом поміняти унітарний на федеральний статус України, запровадити подвійне громадянство і особливий статус російської мови. Проте питання про можливість затвердження Конституції на референдумі вдалося зняти у Конституційному суді. І все ж референдум 2000 року таки обрав двопалатний парламент, зменшення кількості депутатів до 300 і скасування депутатської недоторканності. Мало хто знає, що тоді у Москві обговорювали план заснування наддержавного утворення на кшталт СРСР, і для цього було необхідно уніфікувати форму парламенту у чотирьох основних країнах: Росії, Казахстані, Білорусі і Україні. На щастя, у 2000 році плани Москви дали збій, бо для імплементації (затвердження) результатів референдуму у Верховній Раді забракло 6(!) голосів — проголосували тільки 294 депутати. Знову до планів приборкати Україну повернулися в 2009 році.

Третя атака відбулася, коли БЮТ започаткував всеукраїнську рекламну кампанію про необхідність прийняти Конституцію на референдумі. Навіть народні депутати фракції Тимошенко не розуміли чому і хто порушує питання саме так. Лише згодом Леонід Кравчук в інтерв’ю газеті «Дело» розповів, що новий проект Конституції для Тимошенко пише група юристів, яку очолював Медведчук. Кум Путіна точно знав, що зміни, яких бажає Москва, не пройдуть через тодішній український парламент, а от на референдумі було все можливо. І знову Україні вдалося зберегти свою Конституцію та недоторканність основи держави.

Мабуть, тому, коли в 2019 році Петро Порошенко закінчував свою каденцію президента, він наполіг на внесенні прозахідних змін до Конституції, цього «вихідного коду» держави, щоб гарантувати від четвертої атаки Москви. І вона незабаром може бути.

У січні 2021 року Верховна Рада вже 9 скликання прийняла закон про референдум. Як свідчить перехват переписки депутатів з фракції «Слуга народу», найперше питання, яке їх цікавило — чи можна змінити Конституцію на референдумі. Одночасно у Верховній раді було зареєстровано одразу два законопроекти, що змінюють засадничі статті Основного Закону: про зменшення кількості депутатів до 300 і про подвійне громадянство. Нічого не нагадує? Я впевнений, що після цього ви не запитаєте при чому тут Медведчук. Для повноти картини російського впливу не вистачає розмов про федеральний статус України і, як наслідок, ідеї про двопалатний парламент. Зрештою, у випадку інкорпорації «особливого статусу ОРДЛО» в тіло Конституції, що узаконить самопроголошені республіки, другу палату парламенту і федеральність нас змусять зробити. Інакше за фактом будемо мати взагалі конфедерацію з окремими правами, збройними силами і навіть законодавством на території «республік» Донбасу.

Джерело

Схожі новини