Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Чому боротися з пропагандою потрібно рішуче, але юридично грамотно?

Межа між боротьбою з ворогами у інформаційній війні і цензурою є насправді тонкою

Підтримую застосування санкцій проти носіїв антиукраїнської пропаганди. Ще наприкінці 2018 року я голосував у Раді попереднього скликання за введення санкцій проти каналів Ньюсван і 112.

Ось посилання на цю постанову.

Тоді вони ще не належали Козаку, а ZIK перейшов у його власність останнім уже після обрання Зеленського.

Чи є правильним політично таке рішення РНБО? Однозначно. Чи є воно бездоганним юридично? Ще не відомо.

По-перше, санкції можуть застосовуватись лише щодо іноземців і юридичних осіб, які перебувають під контролем іноземців.

Козак, як написано в самому рішенні РНБО, є громадянином України. Відтак, для того, щоб такі «санкції» не злетіли при першому судовому розгляді, первісно потрібно було або змінити закон про санкції, або встановити, що Козак є одночасно громадянином якоїсь іншої держави. Можливо, у РНБО є дані, що Козак займається терористичною діяльністю. Це теж є підставою для введення санкцій. У такому разі має бути порушено кримінальну справу. Про це поки не знаємо.

По-друге, анулювання ліцензії є одним з елементів ліцензування мовлення. Відповідно до Закону про ТБ, це належить до виключної компетенції Нацради з питань телерадіомовлення. Натомість серед передбачених Законом про телебачення і радіомовлення підстав анулювання ліцензії відсутні санкції, запроваджені РНБО. Тому для того, щоб прийняте рішення було дієвим, необхідно було попередньо змінити Закон про ТБ і допустити анулювання ліцензії не лише Нацрадою, але й рішенням РНБО.

По-третє, підстави для анулювання ліцензії знаходяться під контролем з боку Європейського суду з прав людини. Так, канали, до яких санкції застосовані, складно назвати якось інакше, ніж пропагандистськими. Але згідно з рішеннями Європейського суду, відповідні кроки, якими припиняється мовлення, повинні мати детальне пояснення причин. При чому для такого рішення замало лише формальної підстави в законі (в цьому випадку вона є — Закон про санкції допускає таку санкцію як анулювання ліцензії). Має бути також доведена правомірна мета анулювання та відсутність іншого способу її досягнення крім як анулювання ліцензії. Будемо сподіватись, що це у РНБО є, адже в іншому випадку це буде проявом нефаховості, яка рано або пізно призведе до скасування цього рішення.

Насправді для зупинки антиукраїнської діяльності подібних рупорів пропаганди потрібно було не лише застосовувати санкції.

Необхідно прийняти мій законопроєкт № 2072 про фінансову прозорість мовників, який без руху лежить в Верховній Раді з перших днів цього скликання, ще з 5 вересня 2019 року. Це дієвий механізм встановлення реального контролю суспільства за діяльністю ЗМІ, джерелами походження коштів на їхнє утримання. Законом передбачається можливість досить скоро або привести їхню діяльність у відповідність до законодавства, або закрити їх, якщо вони здійснюють таку діяльність за кошти, отримані злочинним шляхом. На жаль, олігархічна модель розвитку українського ТБ передбачає також і вплив «телевізійних олігархів» на політичну владу. Як наслідок, законопроєкт так жодного разу і не був внесений на розгляд Парламенту.

Ворожа пропаганда просто плавно може переміститися з трьох «каналів Медведчука» на інші, не закриті канали, де той же Медведчук є серед опосередкованих співвласників, або канали, що ведуть ворожу пропаганду і теж контролюються через фінансування агресора, але не увійшли до санкційного списку. А таких є досить, і ворожа активність там тільки посилиться.

Чому боротися з пропагандою потрібно рішуче, але юридично грамотно? Бо межа між боротьбою з ворогами у інформаційній війні і цензурою є насправді тонкою.

Спільне завдання зараз зробити все, щоб ворожі пропагандистські джерела знову не запрацювали або щоб ворог не залучив активніше інші інструменти пропаганди.

Джерело

Схожі новини