Передплатити Підтримати

Ні обіцянок, ні цяцянок: чому Україна залишається без вакцин і реформ

Коли Зеленський ішов до влади, він нікому нічого не обіцяв. Тому уряд працює без програми і ситуативно

За два роки президенства Зеленського країна не побачила жодної нової реформи. Це при тому, що президент має монобільшість у парламенті та свій уряд. Натомість ми бачимо потішні відосики і меседжі з Банкової, що країна очікує не реформ і поліпшення соціально-економічного становища людей, а «посадки Порошенка».

У цей же час в країні відсутня вакцина, і ми залишаємось останньою державою в Європі, де ще не розпочалась вакцинація. На сході росіяни знову вбивають наших воїнів. На майдані протестують saveфоп, а через підвищені з 1 січня тарифи — люди перекривають дороги. МВФ погрожує припинити співпрацю через знищення ринку газу.

На ці всі виклики на офіційній сторінці Офісу президента лиш одне повідомлення — радійте, українці, нарешті прийшла зима.

І ви знаєте, насправді все правильно. Згадаймо, коли Зеленський ішов до влади, він не пропонував жодних реформ. Його лозунги були про «ні обіцянок, ні цяцянок» і «прийде весна — будемо саджати».

В його програмі були мрії та ілюзії: «Я мрію про Україну, у якій не соромно жити. Де вчитель буде жити, як президент». І при цьому — жодної конкретики. В інтерв'ю перед виборами він чесно сказав: «Я нікому нічого не винен». А якщо він нічого не обіцяв, тоді нічого не можна ані чекати, ані вимагати.

Два роки тому до влади прийшла команда шоуменів, яка думала, що якщо можна провести кампанію на хайпі, то потім так само легко вдасться керувати країною. Однак вийшло інакше.

Керівні посади отримали люди, які ніколи не працювали на державній службі. Через внутрішні сварки вони не змогли сформувати команду з професіоналів, які розбираються у тій чи іншій сфері.

Як результат — останні два роки країною керують уряди, в яких міністерські портфелі отримали непрофесіонали і мародери.

Ці уряди, так само як і Зеленський, не мають ні програм, ні розуміння, в якому напрямі має розвиватись країна.

А якщо нема стратегії розвитку держави, то вони працюють у ситуативному форматі, спираючись у своїй роботі на рейтинги, піар і дерибан.

Найкращий приклад — урядова програма «Велике будівництво», яку з чиєїсь легкої руки назвали «Великим крадівництвом».

З одного боку, країна бачить, як Зеленський щасливо їздить по країні, перерізаючи стрічки. З іншого, — ціна за кілометр дороги виросла на 92% порівняно з аналогічною ціною, за яку проводила роботи попередня влада.

За таких умов реформи не роблять. Бо реформи — це непопулярна річ. Вони ламають систему, перемелюючи існуючий стан. Це у свою чергу викликає незадоволення у людей. Відповідно, у влади на першому етапі завжди падають рейтинги.

У подальшому, коли реформа дасть результат, рейтинги знову почнуть рости, але не факт, що ті, хто робив ці реформи, залишаться при владі.

Так було з реформою децентралізації. Спочатку більшість людей була дуже не задоволена. Сьогодні ж, через 6 років реформи, яку розпочав Гройсман, уже нинішня влада має дивіденди від цієї реформи. А «попередників», які за це поплатилися владою, зараз згадують добрим словом.

Зеленський добре вивчив цей урок і не хоче нічого робити, що може призвести до втрати рейтингів і влади.

Тому реформи в країні не йдуть. Україна втрачає час, перспективу і майбутнє. Бо кожного дня без реформ ми падаємо вниз. А розрив у розвитку між нами й іншими державами збільшується.

Найгірше у цій історії, що влада і старі реформи вбиває. Реформу ринку газу відкочують на догоду олігархам. Медичну — завалили. Зараз намагаються поламати освітню реформу. Паралельно знищили в армії реформу харчування.

Перелік можна продовжувати.

Зеленський і його оточення, урядовці та депутати його фракції — не просто мародери. Вони шкідники. І якщо їх вчасно не зупинити, вони, як ті трутні, зжеруть державу зсередини.

Джерело