Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Настрій ми створюємо собі самі

Слухала дощ вночі при відчиненому балконі. Не пам’ятаю такої погоди 31-го грудня. Звуки дощу - як весною, або восени. І згадала через той дощ одну новорічну історію

Це було давно. 31-го телефонуємо маминій сестрі, вона далеко, того року розлучилася з чоловіком, старший син одружився, молодші сини пішли зустрічати Новий рік у свої підліткові компанії. Вона залишилася сама. Вітаємо її, запитуємо, що і як. Тітка Тоня каже: я вдома, вбралася в сукню «на вихід» (так тоді називали найкращий одяг), зробила зачіску з «дощиком», сиджу з келихом шампанського, дивлюсь і слухаю «Мелодії і ритми зарубіжної естради»… Я її одразу уявила, з цим зворушливо-дитячим «дощиком» у волоссі. Подумала тоді: а на ногах що? Та звісно, не капці. Дістала, мабуть, з антресолі ще й туфлі на підборах. Сидить нога на ногу, погойдує мештиком, підспівує «АББА» «Happy new year!.. Happy new year!..»

У тітки Тоні згодом сталися великі зміни. Вона опинилася в іншому місті, вийшла заміж за чоловіка, з яким вони стали дивовижною парою. У неї багато що змінилося в житті. Не в останню чергу саме тому, що навіть самотньої сумної хвилини вона не забувала, що настрій ми створюємо собі самі. З того, що під рукою. Трошки віри, трошки краси, трошки музики, плюс ще щось для ефекту та усмішки. Скажімо, блискучий дощик з ялинки.

Джерело

Схожі новини