Серед мільйонів справ запиши «поїхати додому»

треба було тоді приїхати.

треба було запитати.

треба було привезти.

Треба

було.

і так завжди буде здаватись. завжди. байдуже — передчасна ця смерть чи очікувана, зрозуміла чи не дуже. байдуже! для нас рідні завжди помирають надто рано, скільки б років їм не було.

чи означає це, що, зрештою, зараз — при їх житті — можна нічого з цього не робити?

(потім все одно ж буде здаватись)

ні.

це означає, що треба робити більше.

отже, розгорни свій планувальник і серед мільйонів справ запиши «поїхати додому», «подзвонити мамі», «поцікавитись здоров"ям», «привезти подарунок», «купити шоколадних цукерків», «допомогти», «потішити».

розгорни свій планувальник і заплануй просто п о б у т и

бо, послухай:

потім ти зможеш побути тільки на цвинтарі.

потім будеш дивитись на порожнє ліжко

і вже не потримаєш за руку.

ніколи.

ти зможеш хіба торкатись речей, що залишились.

і все.

зрадлива пам"ять вже за кілька років стре багато деталей і людина, яку ти безмірно любив, залишиться тільки розмитим образом, лише теплим зблиском у твоєму серці.

отже, поки ще є час

(так, навіть якщо ти дуже зайнятий важливим й часу в тебе ні на що не вистачає)

заплануй найважливіше.

Джерело