Передплатити Підтримати

Улюблений радянський прийом. Як Лукашенко використовує зараз Україну

Олександр Лукашенко звинувачує у сприянні білоруським протестам американські розвідувальні центри, створені в Україні і Польщі

«США — вони під Варшавою центр створили, а зараз у Києві створили. Нехай я би сказав, але ми з росіянами, розвідка наша і російська попрацювали, побачили ці центри. Жодного поляка там немає. Це тільки територія. Там всі американці сидять — розумні, талановиті, здібні люди», -говорить Лукашенко і наголошує, що ці «розвідувальні центри» «розхитують ситуації на всій планеті».

Ніяких доказів своїм словам Лукашенко, звичайно ж, не навів. Але навіщо йому докази? З першого дня після президентських виборів у Республіці Білорусь її президент пояснює протести своїх співвітчизників проти фальсифікації результатів голосування зовнішнім втручанням.

«Розташування» американських розвідувальних центрів — не випадкове

І вибір країн, у яких Лукашенко «розташував» американські розвідувальні центри, також не є випадковим. Польща — країна, яка є членом Європейського союзу і НАТО. І справа не тільки в тому, що влада і суспільство Польщі підтримують протестувальників і виступають проти зухвалих репресій білоруського керівництва. Але і в тому, що Захід зараз став колективним ворогом Олександра Лукашенка. І саме втручанням Заходу він пояснює всі свої проблеми. А Польща — символ Заходу, до того ж країна, в якої особливі приятельські стосунки із Сполученими Штатами. Можна звинуватити не тільки Європейський союз.

А Україна — це взагалі традиційна пропагандистська мішень Лукашенка. У спокійній ситуації білоруський правитель любить поговорити про дружні стосунки між двома країнами. Але як тільки білоруси виходять на вулиці, їхній президент відразу починає лякати їх Майданом. На ідеї, що в Білорусі не має бути так, як в Україні, побудована вся білоруська провладна пропаганда. Ну от тепер ми маємо нову інформацію — там де був Майдан, обов’язково з’явиться американський розвідувальний центр. І, звичайно, такий центр намагатиметься зробити все можливе, щоб Майдан влаштувати вже у самій Білорусі.

Так що це тільки на перший погляд Лукашенко просто вкидає інформацію, яка немає жодного підтвердження і може бути забутою через кілька днів.

Головна мета білоруського президента — продемонструвати, що він продовжує боротися із дестабілізацію власної країни, що її організував «підступний Захід». Тоді його співвітчизники, які виходять на вулиці Мінська та інших білоруських міст, перетворюються на звичайних статистів у театрі цієї дестабілізації. На людей, яких білоруські міліціонери просто зобов’язані розігнати, щоб зірвати «облудні плани» американських розвідувальних центрів. А з такими людьми можна діяти без церемоній, будь-яке насильство виправдовується. Адже це не свої, а просто якісь вороги народу.

Так непомітно для власних мешканців Білорусь опиняється у 1930-х роках, коли масові репресії сталінського режиму проти її громадян також пояснювалися засиллям американських й інших розвідувальних центрів та їхніх шпигунів у самій Білорусі та інших радянських республіках. Пошук ворогів народу і шпигунів Заходу — улюблений радянський наратив, і Лукашенкo залюбки вдається до нього заради збереження влади.

Джерело