Передплата 2024 «Добрий господар»

Ферзевий гамбіт: фільм, який виправдовує Радянський Союз

Із великим задоволенням починала дивитися серіал - з великим розчаруванням закінчила

До того, як написати цей пост, я встигла прочитати кілька відгуків про серіал у медіа, від «феміністичної оди» до «ілюстрація проблем Америки 60-х».

Для мене фільм став таким, що виправдовує Радянський Союз. Ідеалізує його. Романтизує. І справа не в школярах, які пропонують на сніданок випити горілки чи атмосферу шахового турніру сповненого дисципліни і професійної витримки.

«Бути як русскіє», «думати як русскіє», «ставити колективне вище індивідуального» — цей рецепт дарує головній героїні серіалу — американці Бет Харман — перемогу у чемпіонаті світу. І вона не поспішає на літак до рідних Штатів, де її очікує слава, готова запізнитися аби побути із звичайними радянськими людьми — привітними, відкритими, сповненими батьківської любові та поваги до американки, яка розбила «русского» серед холодної Москви.

Чемпіонат у Москві по сценарію серіалу відбувається у 1968 році, тому самому році коли війська Варшавського договору вдертися до Чехословаччини. Операція «Дунай» була для СРСР наймасштабнішою військовою кампанією з часів Другої світової війни. 300 тисяч солдатів і 7 тисяч танків приїхали боротися з «контрреволюцією» у Прагу. І ця перемога над демократією і свободою слова стала початком кінця, в першу чергу у сфері іміджу СРСР. Але про це у серіалі ні слова. Контексту нема.

У серіалі Радянський Союз зображено не як монстра, а як країну, яка багато вкладає ресурсів, аби бути кращою, де люди з 4 років і до кінця життя віддають себе улюбленій справі, де чемпіони світу вміють гідно програвати більш сильному супротивнику. В серіалі ні слова про те, що спорт, наука та мистецтво є способом ідеологічної боротьби, зброєю, виправданням злочинів проти людяності, які досі не засуджені світом.

Колективне вище індивідуального, світле майбутнє вище прав людини, диктатура пролетаріату вище за прояв індивідуальної творчості, колективізація внаслідок якої наступає голод.

Україна має власний досвід взаємодії з СРСР і його нащадком — Російською Федерацією, але чи всі глядачі в інших країнах будуть мати такий досвід і такий фільтр при перегляді?..

Я весь час очікувала, що Бет Хармон програє. Що зрозуміє ціну власної свободи і власного життя. Що можна бути найсильнішим шаховим гравцем у найбільшій країні світу, у шаховій країні, але залишатися в тюрмі власних державних кордонів.

Герой Василь Боргов, хоч і вчергове чемпіон світу, але повинен був благати допомогти мігрувати його дітям до Штатів чи Парижу. Це було б нормальним політичним маніфестом. Однак, цього не сталося.

Росія вміє гідно себе поводити і гідно програвати. Але чи так це насправді?

Залишилось дізнатися, чи не інвестував «Газпром» у виробництво серіалу.

Джерело

Схожі новини