Свято цинізму. Навіщо Путін зустрівся з Медведчуком
Як привести до влади Медведчука — це для Кремля найголовніше питання на українському напрямку
Те, що напередодні дня народження російського президента Володимира Путіна з’явилося повідомлення про його зустріч з лідером ОПЗЖ Віктором Медведчуком, — кремлівський сигнал про те, якого українського лідера хотіли б бачити в Кремлі. Такого, погляди якого точно відповідають російському політичному порядку денному.
Гадаю, Віктор Медведчук робить все можливе, щоб відповідати цьому образу. Він приїжджає в Ново-Огарьово привітати Володимира Путіна з днем народження. Він засуджує український парламент за ухвалення постанови про місцеві вибори, яка, на його думку — і, звичайно, на думку Путіна — зупиняє Мінський процес. Він упевнений, що це не російська делегація блокує переговори, а українська. І він, звичайно ж, відпочиває з сім'єю в Криму — а де ж іще має відпочивати справжній український політик, який розуміє всю цінність дружби з Росією? І в цьому ж Криму він робить собі і членам своєї сім'ї щеплення російською вакциною від коронавірусу, наслідки застосування якої досі викликають серйозні сумніви у світової медицини. Вважаю, що він чинить як лояльний представник російської політичної еліти — ті теж прищеплюються і запитань не ставлять. А заодно просить Володимира Путіна посприяти придбанню цієї вакцини для України. І допомоги українським підприємствам, які раніше були орієнтовані на російський ринок. І задоволено киває, коли Володимир Путін розповідає, як у нього болить серце, коли він замислюється про проблеми українських робітників.
Упевнений, все це свято цинізму — це і є російська політика. І Медведчук, здається, почувається в цьому похмурому озері як риба в воді. І не залишає у Путіна й інших представників російської політичної еліти жодних сумнівів у тому, що це справжня політика і є. Мені здається, що саме таку людину в Москві хотіли б бачити українським президентом. Власне, в Москві цього ніколи і не приховували. Є тільки питання — як Медведчука цим президентом обрати? Адже зовсім не всі українці радіють тому, що їхні депутати відпочивають в окупованому Криму. Зовсім не всі українці вірять Путіну, коли він після шести років війни проти України, після окупації Криму і Донбасу, після смертей і руйнувань розповідає про те, як у нього болить серце, коли він думає про українські проблеми. Зовсім не всі українці вважають, що шапіто, яке щоразу розігрується в резиденції Путіна на зустрічах з лояльними російському президенту пострадянськими візитерами — це політика. Навіть якщо в Кремлі жодної іншої політики не знають — як людина, яка ніколи не пробувала нічого солодкого, не розуміє, що таке десерт.
Упевнений: питання про те, як привести до влади Медведчука і одним махом вирішити всі проблеми, які існують у взаєминах між Росією й Україною, і є для Кремля найголовнішим питанням на українському напрямку. А зовсім не припинення війни, не повернення Криму і Донбасу, не відновлення територіальної цілісності України і не добросусідські відносини. Ні — вважаю, що Кремлю потрібен український президент, який буде підтакувати Путіну. Ні на що менше в Москві не погодяться.
