Трамп чи Байден?

Саме стільки голосів електорів бажають отримати фіналісти президентських виборів у США — Дональд Трамп та Джозеф Байден. Обирають їх 538 електорів, і той, на чиєму боці буде більшість, стає президентом США.

Вибори президента відбуваються водночас у кожному з 50 штатів та федеральному окрузі Колумбія.

Але не всі штати мають однакову кількість електорів. Чотири штати з найбільшою кількістю електорів — Каліфорнія (55) Техас (38) Флорида (29) та Нью-Йорк (29) — мають разом 151 голос електорів. Це стільки ж голосів, як у 25 інших штатах.

На минулих президентських виборах з чотирьох найбільших за кількістю електорів штатах у двох перемогла Гілларі Клінтон (Каліфорнія та Нью-Йорк), у двох — Дональд Трамп (Техас та Флорида).

Згідно з законодавством, всі голоси електорів кожного штату віддаються тільки одному кандидату, який назбирав більшу кількість голосів у цьому штаті. Тобто завдяки перемозі тільки у Каліфорнії та штаті Нью-Йорк Клінтон назбирала 84 очки з необхідних 270.

Щоб краще зрозуміти систему президентських виборів у США, її можна порівняти з футбольними матчами. У матчі, де команда виграла з рахунком 5:0, і матчі, де рахунок тільки 1:0, обидва переможці дістають по два очки. Уявімо собі, що дві команди грають між собою п’ять матчів. Одна команда виграла два матчі з рахунком 5:0 і програла три матчі з рахунком 0:1. Переможцем оголосять команду, що виграла три матчі, хоча загальний рахунок за забитими м'ячами — 10:3 на користь команди, що програла за результатами п'яти матчів.

Така сама ситуація з підрахунком голосів електорів у США. Нікого не цікавить, з яким рахунком закінчився матч у тому чи іншому штаті. Важливо лише, кого цей штат проголосив переможцем. Тобто грають 51 матч, і перемагає той, хто набрав 270 очок. Не за всі матчі нараховується однакова кількість очок: за перемогу у Каліфорнії — 55 очок, а за перемогу у сусідньому штаті Невада — тільки 6.

Тому на минулих виборах, якщо рахувати забиті голи, перемогла Гілларі Клінтон. За неї проголосувало майже на три мільйони більше виборців. Але якщо рахувати кількість виграних матчів, то переміг Дональд Трамп. З рахунком 304 на 227 голосів електорів.

Конституція США зобов'язує рахувати виграні матчі, а не забиті голи.

Інтрига виборів президента 2020 року відбувається у тих штатах, де важко передбачити на чиєму боці виборці. Це так звані штати-гойдалки. Вони позначаються фіолетовим кольором, в той час, як штати, де перемагає республіканець, позначають червоним кольором, а там, де перемагає демократ, синім. До фіолетових належать Флорида (29 електоральних очок), Пенсильванія (20), Мічиган (16), Північна Кароліна (15), Арізона (11), Вісконсин та Міннесота (по 10 очок), і ще кілька менших за очками штатів. Тобто доля 120 очок з необхідних для перемоги 270 — невідома.

Основні зусилля претенденти зосерджують на цих фіолетових штатах.

До прогнозів преси щодо виборів, які відбудуться за сім тижнів, а саме, 3 листопада 2020 року, слід ставитися з певною критичністю.

Тому що ці всі прогнози стосуються кількості забитих м'ячів, а не кількості виграних матчів. За кількістю забитих м'ячів Байден йде до перемоги так само, як йшла Клінтон. А от за кількістю виграних матчів Трамп може знову здивувати усіх «знавців».

Це відбувається тому, що складно передбачити розстановку сил у кожному з 538 виборчих округів. Трамп у 2016 році переміг у багатьох округах з надзвичайно малою перевагою у 1−2%, тобто виграв з мінімальною перевагою у матчі. По футбольному це 1:0, або навіть за пенальті, тому прогнози щодо перемоги Байдена можуть виявитися хибними.

Тим не менше, опитування громадян можуть бути певним орієнтиром для прогнозу лідера у перегонах. Якщо, припустимо, не на три мільйони, а на шість мільйонів голосів буде більше на боці одного з кандидатів, то можна вважати, що і кількість виграних матчів (голосів електорів) теж буде на боці такого лідера. Наразі згідно з останнім опитуванням, Байден випереджає Трампа зі значно більшою перевагою, ніж мала Гілларі Клінтон у 2016 році.

Скоріше за все, критичним буде штат Пенсильванія, у якому розігрується 20 очок, або 3,7% усіх електорів.

За останніми опитуваннями, Байден тут випереджає Трампа на 7%. Тобто якщо вважати, що Пенсильванія мала би проголосувати за Байдена, а насправді вона проголосує за Трампа, то ці 3,7 відсотка відходять від Байдена і додаються Трампу, тому нівелюються 7,4 відсотка переваги прогнозів за Байдена.

Отже, диво теоретично є можливим.

У 2016 році теж сталося диво, оскільки ніхто не міг передбачити перемоги Трампа. І коли це відбулося, то демократи почали пояснювати свою поразку діями «потусторонніх сил», на роль яких призначили Кремль. Для Кремля перемога Трампа теж була несподіванкою, але Москві подобалося, що демократи призначили їх на таку почесну роль «злого демона» президентських виборів США. Бо це тішило їхнє самолюбство і звеличувало у власних очах.

Насправді ж, Кремль більше влаштовували демократи, бо не заважали газовій експансії Кремля у Європі. Демократична партія не переймається інтересами своїх нафтогазових компаній, бо ті традиційно підтримують республіканську партію.

Клінтон програла, бо значна частина виборців була невдоволена кволими діями президента-демократа Обами, і був запит на більш енергійну проамериканську політику, яка б збільшувала кількість робочих місць у США.

На наступних виборах за Трампа голосуватимуть ті, хто вважає його діяльність позитивною. А за Байдена будуть голосувати здебільшого не через його заслуги, а через невдоволення Трампом.

Ось чому важливим є не тільки порівняти претендентів, але й опитування щодо задоволення президенством Дональда Трампа.

Станом на 14 вересня, це опитування дає такі цифри для Трампа: схвалюють його діяльність 51%, а не схвалюють 48%. За опитуванням іншої компанії, його діяльність схвалюють лише 44%.

Отже, наразі лідирує Байден. Його перевага значна, але ще не є вирішальною. І оскільки це не «договірняк», а правдивий матч, то остаточний результат може бути несподіванкою для вболівальників цих перегонів.