Передплатити Підтримати

Отруєння отруєнням, а Північний потік-2 за розкладом

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального не є підставою для відмови від введення до експлуатації Північного потоку-2

Хто би мав сумніви… Мабуть, і бомбардування Берліна «Іскандерами», що розміщені біля Калінінграду, теж не вплинуло б на бажання пані Меркель завершити «суто економічний» проєкт другої черги газогону під Балтійським морем.

Споживання природного газу Німеччиною у 2019 році становило 88.7 мільярдів кубів. Потужність вже існуючого газогону Північний потік-1 становить 55 мільярдів кубів російського газу. У 2018 році Німеччина імпортувала з Норвегії 47 мільярдів кубів газу. Отже, сукупний імпорт тільки по двох газогонах з Росії та Норвегії перебільшує 100 мільярдів кубів газу, що значно більше, ніж поточне споживання Німеччини. Норвезька державна компанія Еквінор має можливість і мріє постачати до Німеччини хоч би і у два рази більше газу.

То у чому така нагальна необхідність у введенні до експлуатації ще одного газогону потужністю 55 мільярдів кубів з Росії, що дозволить їй обминати газогони України та Польщі?

Якщо припустити, що між Німеччиною та Росією існує таємна угода на кшталт пакту Молотова-Ріббентроппа, то стає зрозумілою мета цього «суто економічного проєкту».

Росія зможе захопити решту України, не ризикуючи втратити доходи від можливого припинення газопостачання українськими газогонами. Після захоплення України дні існування незалежної Польщі теж будуть пораховані. Це стосується і прибалтійських країн.

Для цього Німеччині і Росії потрібно, щоби у США не було вагомих

економічних інтересів у Європі, зокрема, у постачанні скрапленого газу. Бо для захисту вагомих інтересів у США є всі необхідні силові ресурси. Наразі, термінал скрапленого газу у польському місті Свиноуйсцє може приймати лише 5 мільярдів кубів газу, і такі невеликі обсяги суттєво не чіпляють інтересів американських експортерів.

Якщо американські виробники скрапленого газу справді хочуть поборотися за частку на європейському газовому ринку, то мають вимагати від американського уряду більш вагомих ініціатив, ніж санкції проти кількох європейських компаній, що спроможні швидко добудувати останні 100 кілометрів газогону Північний потік-2.

Такі можливості в американського уряду є. Наприклад, введення 10% мита на німецький імпорт. Німеччина не зможе відповісти дзеркально, бо експортує до США значно більше, ніж імпортує.

Такі дії американського уряду протверезять німецький уряд. Не вся німецька промисловість і суспільство підтримують реваншистські ідеї. Ба більше! Переважна частина суспільства і промисловості Німеччини такі ідеї не підтримує.

Американський уряд має дати шанс цій частині німецького суспільства проводити політику миру. А народам Східної Європи зберегти свій суверенітет.

А це можливо тільки у тому випадку, якщо значна частина експорту російського газу до Європи йтиме територіями України та Польщі. А американські експортери скрапленого газу матимуть хоча б 50 мільярдів кубів продажів на європейському ринку, щоб США було що втрачати у Європі.