Не потрібно сприймати чужий народ призму власної історії
Якби народні маси підпорядковувались законам логіки і причинно-наслідкових зв'язків, то події в Білорусі багатьом порвали б шаблони
Бо там проти Бацьки, який «зробив дороги» і відновив «вкус совецкого пломбіра» протестують багацько людей.
Чого їм протестувати, якщо значна частина українців хотіла б такого Бацьку собі, щоб жерти масло і ковбасу, виготовлені по стандартах радянського ГОСТу?
І взагалі чого б хотіли «змінності влади», якщо є такий хороший Бацька, мрія будь-якого совка?
Але народні маси не підпорядковуються законам логіки.
Тому будуть співчувати білорусам, яких жорстоко побив Лукашенко і одночасно поширювати в своїх фейсбучних стрічках хуцпу про соціалістичний рай Лукашенка з бензином по 10 центів і з зарплатами по 1000 баксів.
Тому будуть збиратися на українських площах з біло-червоно-білими прапорами, кричати гасла «Жыве Беларусь», хто з тої сторони лунають «я не майданутий», «ми зараз відстоюємо свободу, а ви продались за печеньки Госдепа»… і взагалі не зрозуміло хто українцям сказав, що білоруси вийшли на свої площі за демократичну прозахідну Білорусь (як хотіли б бачити це українці), а не за те щоб тісніше любити расіюшку?
Тому головні висновки, які повинні винести українці з протестів в Білорусі дуже прості: не потрібно сприймати чужий народ, чужий протест через призму власної історії, власної боротьби, власного досвіду. Бо це не відповідає дійсності.
І основне: потрібно зробити все можливе, щоб народні маси більше ніколи не заглядали і не обмазувались совковим бовваном, який має свій народ за худобу.
У нас свій шлях, своє майбутнє і совкові легенди «слов'янського братерства» мають залишитись в минулому разом з совковими бовванами.
