Росіяни зацікавлені усунути Зеленського. Їм потрібен "український Путін"

Ставити діагноз луцькому терористу Максиму Плохому, як він сам себе називає, без огляду і розмови неетично. Можна лише припустити про якісь хвороби. У його вимогах звучали образливі тенденції. Вони безглузді. Складається враження, що знущається з президента і чинної української влади. Зазвичай так поводяться психопати.

Чи мав президент йти з терористом на перемовини й поступки? Чи не відкрив таким чином «скриньку Пандори»? Багато хто думає, що те, що президент сказав дивитись якийсь фільм ніяк не загрожує національній безпеці. Проте завтра вимоги вже можуть бути інші — гроші, капітуляція чи територія. Нам нав'язують модель державної поведінки, яку президент сформував як перемовини з терористами заради людей. Саме цим він пояснює звільнення Володимира Цемаха і обмін українських моряків, які й так мали бути звільнені за рішенням трибуналу. Цим пояснював і розведення на Донбасі. Після ситуації в Луцьку суспільство набагато легше сприйме перемовини з терористами й подальші поступки України російським маріонеткам на Донбасі і в Криму. Тому варто дивитись на це не з погляду психічних хвороб фігурантів, а тих маніпуляцій, яким піддається спільнота.

Силовики у цій ситуації взагалі не спрацювали. Підійшли до терориста, роззброїли, обшукали, одягли наручники і тут з'являється спецназ і кидає шумову гранату. Це дивно. Заступник глави МВС Антон Геращенко пояснює, що цим створили ефект несподіванки. Але це треба робити, коли терориста роззброюєш, а не коли він в наручниках лежить на землі. Силовики зараз намагаються прикрити свою бездіяльність і нескоординованість дій, замаскувати якимись дивними конспірологічними теоріями.

Варто нагадати, що в цей самий день було замінування у Києві. Знешкодили вибухові пристрої на ринку біля метро Мінська. Суспільство знаходиться у постійному страху терактів. І те, що терорист зненацька змусив президента виконати його умови, і спецпризначенці, які не можуть нормально знешкодити терориста, а з'являються під занавіс бенкету, створює уявлення, що ситуація некерована. Все це тільки підвищує страх. Коли натовп боїться, він гуртується навколо лідера. Це відомий психологічний ефект, який описував ще Віктор Франкл, коли досліджував, як встановлювалась нацистська диктатура і тоталітарна ідеологія. Лідером нам показують Володимира Зеленського. Але завтра може з'явитись новий, в якому суспільство побачить захисника. Так само свого часу з'явився Володимир Путін, який продемонстрував, що може впоратись із загрозливою ситуацією. І він отримав народну прихильність.

Ця ситуація для Зеленського загрозлива. Це скоріше сценарій на його усунення, і після нього вже представлять суспільству маленького «українського Путіна». Очевидно, що це російський сценарій. Ми бачили реакцію їхніх медіа на ці події. Скабєєва прямо сказала, якщо можна перемовлятися з терористами в Луцьку, чому не можна з донбаськими? Це все грає не на користь президенту і спецслужб, а навпаки.

Якщо ми зараз знаходимось у вирі російського сценарію — приходу «аля Путіна» до влади — можна передбачати, що ставки підвищуватимуть. Можливі захоплення з реальними жертвами. Це дуже небезпечно. Бо коли розгортаються інформаційні маніпуляції, головне для маніпулятора не втрачати зв'язок з манупульованими — постійно підвищувати градус, нагадувати про себе. Інакше психіка людини швидко відновлюється. Замість того, щоб йти на перемовини з божевільними чи то найманцями і провокаторами, треба укріплювати систему безпеки і державу. Усім невигідно, щоб Росія ще більше розхитала ситуацію в Україні. Нам демонструють, що спецслужби не взмозі впоратись із загрозою, показують слабкість президента. Цим тільки підвищують тривогу у суспільстві. Ці речі могли би статися й випадково. Цілком ймовірно, що Максим Плохий захотів якось про себе заявити, а російські технологи не можуть цим не скористатись. Навіть якщо ці події були випадковими, то наступні можуть бути організовані росіянами.

Джерело