Передплата 2024 «Добрий господар»

Взявся за кордони. Про що пише Путін у своїй статті

Чому Путін через 75 років після кінця нацизму ставить під сумнів кордони версальської Європи — незрозуміло

Ненависть Володимира Путіна до Версальської системи для сучасної людини просто дивовижна. Зараз так міркують в Європі тільки викінчені нацисти. Мені доводилося читати їхні мерзенні брошурки. І повалений імператор Вільгельм, якого, до речі, в Версалі пропонували стратити або вислати до далекого острова за тяжкі злочини в розв’язуванні війни, але залишили, врешті-решт, у Нідерландах, і він прожив до 1941 року, про Версаль писав у мемуарах щось схоже з Путіним. Правда, він переконаний у тому, що все у Версалі влаштували євреї, які «завдали Європі удар ножем у спину». Путін обійшовся без євреїв.

«Версальський «світоустрій», — пише в своїй статті Путін, — породив численні приховані суперечності й очевидні конфлікти. В їх основі — довільно оформлені переможцями у Першій світовій війні кордони нових європейських держав. Практично відразу після їх появи на карті, почалися територіальні суперечки і взаємні претензії, які перетворилися в «міни уповільненої дії».

Територіальні суперечки тривають стільки ж, скільки є Земля. За мисливську територію змагаються навіть звірі. І особливість цивілізованих народів полягає саме в тому, щоб розв’язання цих суперечок мало виключно мирний і ненасильницький характер. Якраз Версальська система зробила все можливе для цього. У спірних зонах — Шлезвіг, Сілезія, Східна Пруссія, Юлійська Крайна, Трієст та інші провели плебісцити. За їх результатами, комісії, які складалися з незацікавлених держав, трасували нові кордони. І в багатьох випадках, з волі місцевих жителів, спірні території частково залишалися у складі Німеччини.

Переможені країни були покарані відбиранням частини земель, які вони самі колись відкусили у сусідів — Ельзас, Трансільванія — і створенням незалежних національних держав на землях колишніх імперій — Чехословаччина, Польща, Югославія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва.

«Довільності» в демаркації кордонів не було. Всі кордони були зафіксовані міжнародними договорами. До речі, всі ті держави, які межували з СРСР, отримали кордони, зафіксовані договорами, підписаними СРСР.

Німецькі нацисти марили відновленням кордонів Рейху до 1914 року і поверненням відібраних колоній. Для них усі ці нові незалежні держави, всі зміни кордонів за плебісцитами були нестерпні. Гітлер просто скаженів від того, що Мемель тепер литовський, а Судети — чеські. Камерун, Того і Самоа йому, напевно, щоночі снилися. Забитого «національною ганьбою» фюрера зрозуміти можна — хвора людина, і біда, що німці обрали його собі ляйтером. Але чому Путін через 75 років після кінця нацизму ставить під сумнів кордони Версальської Європи — незрозуміло. Йому хотілося б бачити на місці Польщі дві імперії — Німецьку та Російську? Він хотів би повернути Ангелі Меркель Ельзас і Північну Лотарингію? Або, можливо, передати від КНР до Німеччини Циндао? У чому неправильність версальських кордонів? А як би він їх провів? Як в Україні в 2014? Анексія Криму не була свавільною, не призвела до територіальних суперечок?

До речі, знову ж таки, після Другої Світової війни західні союзники врахували невдалий досвід територіальних переділів і вирішили зберегти кордони Німеччини й Італії в своїй зоні такими, якими вони були визначені в 1919 році. Франція і тут хотіла поводитися по-старому й отримати Саар, але її переконали в необхідності провести референдум, а жовтневий референдум 1955 року в Саарі майже одностайно висловився за збереження цієї землі в складі Німеччини.

Зовсім інакше поводився Сталін. У нього, мабуть, була важка форма геополітичної параної — хапальний рефлекс — і він хапав усе, що міг. Відібрав половину довоєнної Польщі, захопив Східну Пруссію, в якій взагалі не було росіян — жили тільки німці. Німців вигнав, росіянами заселив. У першої жертви німецької агресії — Чехословаччини, відібрав у 1945 році всю Карпатську Русь. Навіть румунську Герцу в Буковині, і ту відтяв. Але все це не викликає обурення Путіна. Це для нього — нормальна справа — «збирання земель», мабуть. А ось Версальська система, з її плебісцитами, контрплебісцитами, складним трасуванням кордонів — це дуже погано. Можливо, це і є «логікою подвійних стандартів»?

Переклад з російської

Джерело

Схожі новини