Путін не зацікавлений у припиненні війни
Очільник офісу президента України Андрій Єрмак запропонував надати “імпульс” переговорам у Мінську і для цього підвищити рівень представництва у контактній групі
Заступником голови Мінської групи стане віце-прем'єр Олексій Резніков, до кожної підгрупи увійдуть представники України на рівні не нижче заступників міністра, можливою є участь «керівників кількох профільних комітетів» українського парламенту. При цьому Єрмак поки що не знає, чи готова до такого розширення представництва у Мінську російська сторона. Але сподівається на це і вважає, що у такому випадку «переговори стануть ефективними».
Але чому? Уявімо собі навіть, що російській стороні сподобаються пропозиції Андрія Єрмака, заступником Бориса Гризлова у контактній групі стане якийсь російський міністр або навіть віце-прем'єр, у підгрупах з'являться заступники міністрів і депутати Державної Думи. Яке все це має значення, якщо в Москві всі питання, що пов'язані з війною з Україною вирішує особисто Володимир Путін. Путін, який не збирається закінчувати війну на Донбасі і використовує її як важіль тиску на Зеленського і українське суспільство. Путін, який постійно вимагає від Києва одного — прямих переговорів із представниками маріонеткових адміністрацій. Путін, який продовжує розраховувати на підкорення України — особливо зараз, коли наша країна опинилася на краю економічної прірви. Яке в такому випадку має значення персональний підбір членів делегацій у Мінську, якщо їхні зустрічі все одно не можуть призвести до врегулювання конфлікту? Якщо у Кремлі для цього немає ані політичної волі, ані бажання?
Для Андрія Єрмака значення є — адже свої ініціативи він пропонує не тільки міжнародної громадськості, але і президенту Володимиру Зеленському. Єрмаку важливо демонструвати Зеленському свою ефективність, показувати, що «ось-ось» і питання врегулювання ситуації на Донбасі буде зрушено з мертвої точки. Від цього залежать обсяги влади і впливу Єрмака в Україні. За великим рахунком, імітація врегулювання на Донбасі — його дорога до влади.
І для Володимира Зеленського значення є. Главі держави необхідно доводити своїм прихильникам, що він не бреше їм, коли обіцяє припинити війну. Що війну дійсно можна зупинити, якщо знайти «правильний підхід» до Путіна. Що переговори мають якийсь сенс. Що в часи попереднього президента «розмовляли не так» і «не переставали стріляти». Можливо, і сам Зеленський в це щиро вірить. А може, просто займається імітацією. Адже імітація — це і є його дорога до влади. І виходить, що імітація Єрмака просто допомагає Зеленському демонструвати власний театр ілюзій. При цьому війна триватиме, люди — гинути, Україна — розкладатися і деградувати. Щоб стати легкою здобиччю для Путіна.
Ну і на довершення — просто для інформування пана Єрмака, який тільки недавно зайнявся політикою — зауважу, що російським представником в Мінській групі з часу її створення був діючий політик, а не відставник, як з української. Спочатку — посол Росії в Україні Михайло Зурабов, який до того ж був спеціальним представником президента Росії з розвитку торгово-економічних відносин з Україною. А потім — член Ради безпеки Росії Борис Гризлов. Більш впливової інстанції, ніж Рада безпеки, в Росії просто не існує. Вище тільки сам Путін.
І саме Путін через півроку після відрядження Гризлова до контактної групу вивів його зі складу членів Радбезу. Вивів саме тому, що йому не потрібен ані впливовий чиновник в Мінську, ані мінське врегулювання, ані припинення війни.
