Усе повторюється. Що спільного в епідемії та війни
Епідемія схожа на війну. До їх початку ти можеш вірити у що завгодно. Але потім настає катастрофа — і розставляє крапки над "і"
До війни армія могла видаватися для нас таким собі пережитком. Люди в погонах — дармоїдами. Ті, хто казав про загрозу окупації, — панікерами. Ми могли переконувати себе в миролюбності епохи. Вірити в непорушність кордонів. Покладатися на договори та угоди.
Ми могли відмахуватися від НАТО. Обмінювати Севастополь на газові знижки. Вважати проросійські партії елементом внутрішнього політичного пейзажу. А потім сталося вторгнення — і всі наші солом'яні будиночки здув вітер історії.
За шість років усе повторюється.
До епідемії ми могли вірити в гомеопатію. Вважати щеплення непотрібними. Віддавати перевагу ворожкам, а не лікарям. Про медицину мріяли цілителі, а про майбутнє — екстрасенси. У нашому арсеналі було чотириста порівняно чесних способів заспокоїти самих себе — а потім почалася пандемія, і будиночок з гілочок теж не витримав випробувань.
Ми занадто довго жили в світі постправди. Переконували себе, що всі точки зору мають право на існування. Звикли міркувати, що «правда десь посередині». Хоча правда лише там, де вона є — і поява альтернативних версій зовсім не змінює її координат.
Проблема в тім, що люди емоційні і для них властиво стомлюватися. Ба більше, у фактів слабкий PR — звичні істини дуже давно перестали бути свіжими і яскравими. В певний момент аудиторія стомлюється від нудної логіки і починає знову хотіти емоцій. І в цей момент на арену виходять лжепророки, які починають приторговувати своїми заповідями.
Наш світ влаштований складно, а спекулянти завжди торгують простотою. Вони знаходять прості причини і нескладні слідства. Потужні змови і впливових ворогів. Вони кивають на таємничі знання минулого, а люди їм вірять. Забуваючи про те, що в нашому минулому немає нічого гідного ностальгії.
Але весь цей фестиваль нікчемності має термін придатності. Війна і епідемія включають режим причинно-наслідкових зв'язків. Змушують кожного платити за свої ілюзії.
Байдуже, з яких мотивів ви в них вірили. Наявність і нікчемність зрідка відрізняються за наслідками. Альтернативних фактів не існує, а за войовниче невігластво доводиться розплачуватися за встановленим прайсом.
Факти нудні, але саме вони дозволяють оцінювати ризики, порівнювати зусилля і зважувати наслідки. Вони не дозволяють втрачати зв'язок з реальністю і проводять аудит альтернатив. Вони допомагають тобі зрозуміти розміри синиці в руках і потенціал журавля в небі. В деякі моменти історії це може виявитися надто важливо. Тому що природний відбір ніхто не скасовував.
Причинно-наслідкові зв'язки пронизують нашу реальність уздовж і поперек. Якщо ти не довіряєш щепленню — не розраховуйте на імунітет. Якщо не лікуєш хворобу — отримуєш метастази. Якщо віддаєш перевагу екстрасенсам — потім не варто скаржитись.
Тому що помилкові боги можуть пережити катастрофу. А ось їх паства — не завжди.
Переклад з російської
