Зеленському дорожча не істина, а "друг Єрмак"
"Єрмак мені друг та істина дорожча!" Мабуть, на таку реакцію через корупційний скандал за участю брата глави Офісу президента чекали від Зеленського його виборці, а також кілька десятків нардепів від "Слуги народу", які ініціювали зустріч з президентом.
Та не так сталося, як гадалося. Для Зеленського «друг Єрмак» дорожчий і за істину, і за репутацію, і за інстинкт самозбереження, і навіть за рейтинг, який неминуче котиться додолу.
Така поведінка Зеленського може свідчити лише про одне: він з Єрмаком в одній міцній зв'язці. Нитки від тої зв'язки, щонайменше, тягнуться до Оману. Там вони зв'язалися у «морський вузол». І смикають їх обох за ці нитки ті, хто у цей Оман прилітав для таємної зустрічі. Цим можна пояснити і наміри створити консультативну раду з маріонетками Кремля в ОРДЛО, тобто розпочати з ними прямі переговори. На радість Москві, яка не втомлюється повторювати на весь світ мантру про «внутрішній конфлікт в Україні». Та зараз не про це.
Зараз про внутрішньополітичні наслідки реакції президента на очевидні корупційні дії людей з його оточення. Пікантність ситуації полягає у тому, що з претензіями до нього звернулися не представники опозиції, від яких можна відмахнутися, звинувативши у політичній заангажованості, а свої ж «слуги». І їм, наївним, починають вішати локшину на вуха, маніпулювати фактами і перекладати відповідальність з хворої голови на здорову. Мовляв, правоохоронні органи розберуться. При цьому усі знають, що правоохоронні органи цілковито лежать під Зеленським і Єрмаком. Щоб розбиралися так, як треба Зеленському, він замінив «на сто відсотків свою людину» на посаді генерального прокурора своєю на тисячу відсотків «слугою». І тепер кишенькові прокуратура та СБУ взялися не за потенційного корупціонера, який торгує державними посадами, а за викривальника корупції.
Зеленський на зустрічі з нардепами від своєї фракції обурювався тим, що вони посміли виносити сміття з хати, а мали би навпаки «захищати своїх». Тобто Лерос, як член фракції, вже не свій? А Денис Єрмак, який зловживав владою свого брата, — свій у дошку. Ось такі у президента пріоритети і моральні орієнтири!
Під час виборчої кампанії виглядало по-іншому. Тоді Зеленський переконував свій електорат, що має «нульову толерантність до корупції», що «чесний хлопець». По суті, збудував свою виборчу кампанію на звинуваченнях у корупції, кумівстві та зловживаннях попередньої влади, спекулював на цьому. Не минуло і року, як сам погряз у всьому тому лайні, яким закидували Порошенка.
Перше, що зробив Зеленський після перемоги на виборах, попризначав на ключові державні посади своїх хлопців: найближчих друзів, кумів, бізнес-партнерів… Хоча на виборах обіцяв, що його кадрова політика буде формуватися виключно через прозорі конкурси і лише за принципом професіоналізму. Хто сьогодні згадує про якісь конкурси? Про який професіоналізм можна говорити, скажімо, голови СБУ Баканова, який ні дня не працював у службі. Натомість є другом дитинства Зеленського: спочатку вчились разом, а потім працювали у 95 Кварталі. Або згадаємо призначення ще одного друга — Андрія Богдана, заради якого Зеленському довелось перейменувати Адміністрацю президета в Офіс президента, щоб вивести Богдана з-під Закону про люстрацію. І так далі, і тому подібне… Візьмемо найсвіжіше призначення — міністра охорони здоров'я Степанова. І тут без кумівства не минулося. Новий міністр виявився кумом Палиці, близького бізнес-патрнера Коломойського. До медицини пан Степанов має дуже опосередковане відношення. Ніколи за фахом лікаря не працював. А дружина новоспеченого міністра саме у день його призначення на посаду в уряді зареєструвала у передмісті Одеси медичну компанію «Бестздрав», яка буде займатися роздрібною торгівлею медичними товарами. Совпаденіє? Навряд чи. Особливо, враховуючи, що через карантин уряд відмінив тендери на закупівлю потрібних для боротьби з короновірусом медичних препаратів. Вже всі забули про «слугу» — зірку 95 Кварталу Юзика (Корявченкова), який обіцяв кришувати поліцію у рідному Кривому Розі за певну мзду: 600 тисяч гривень щомісяця. Чи знову-таки найсвіжіший приклад. Нещодавно звільнений міністр фінансів Ігор Уманський звинуватив главу податкової служби Верланова та керівника митниці Нефьодова у «кришуванні» масштабних схем розкрадання, внаслідок чого бюджет щомісяця недоотримує 5 млрд. гривень. Розповів про ці махінації прем'єр-міністру Шмигалю з вимогою звільнити обох, натомість звільнили Уманського (пропрацював лише три тижні).
Так звана «справа Свинарчуків», якою добивали Порошенка на фінішній прямій президентської кампанії — це дитяче лепетання, порівняно з тим, як брат правої руки президента чи то торгує державними посадами, чи то просто «розводить лохів», прикриваючись своїм впливовим родичем. Суть від того не змінюється. Перше, що мав зробити Зеленський після оприлюднення скандальних плівок, відсторонити Єрмака. Як, до речі, свого часу зробив Порошенко, коли вибухнув скандал з Гладковським. Але Зеленський, вочевидь, сподівається, що справа «плівок Єрмака» заглохне і забудеться, як і «плівки Гончарука», як скандал з Корявченковим та багато інших зашкварів Зе-влади. Що старі скандали перекриються новими…
Не забудеться. А навіть, якщо щось і забувається, то критична маса назбирується. Зеленський, вступившись за Єрмака, по суті, виписав індульгенцію не лише йому та його братові-«рішалові», але й іншим потенційним корупціонерам. Дав зрозуміти, що найбільший гріх — не корупція, а боротьба з нею. До речі, куди запропастились усі борці з корупцією за президенства Порошенка? Невже боролись не з корупцією, а з Порошенком?
