Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Культура та криза: чи припинить уряд фінансування гуманітарної сфери

Українська гуманітарна сфера в умовах “великої депресії”: навіщо уряд хотів повністю припинити фінансування культури та чи дійсно такі дії допоможуть країні пережити пандемію коронавірусу та фінансову кризу?

Днями уряд спробував прийняти абсолютно абсурдне рішення забрати всі кошти з культури, значну частину коштів з освіти, зокрема з програми «Нова українська школа», і передати їх в якийсь новостворений стабілізаційний фонд, який нібито повинен боротися з кризою.

З кризою боротися потрібно. Потрібно купувати обладнання для лікарів і для медиків — це наше найважливіше завдання. Потрібно буде потім долати економічну кризу і підтримувати бізнес, безумовно. Але для цього треба мати план. Чи має уряд такий план? Ні, жодного. І взяти гроші з культури й освіти найпростіше, хоча в нас є, звичайно, багато джерел, звідки можна взяти кошти для цих важливих питань з подолання кризи.

А чи можна забрати кошти повністю з культури й освіти? Частково, так. Ми розуміємо, що деякі заходи не відбудуться, деякі міжнародні виставки теж не відбудуться, ніхто туди не поїде. Найлогічніше ці кошти відправити на допомогу нашим лікарям.

Але лікарям, а не в незрозумілий анонімний фонд, який буде без жодних програм розподілятися вручну і знову має весь шанс бути розкраденим, тому що ми не знаємо, на що ці кошти будуть витрачені.

Все ж таки, як би не було, забрати кошти з культури не можна. І українські культурні діячі: письменники, митці, громадські діячі це яскраво довели на тижні, що минув, організовуючи онлайн-мітинги, пишучи звернення, листи. Політики підтримали ці звернення, причому політики різних політичних сил, всіх політичних сил, включаючи з провладною «Слугою народу». Очевидно, ми з «Європейською солідарністю» це підтримали, і всі сили, які представлені в парламенті теж підтримали.

А чому? Тому що кожна інтелігентна людина розуміє, наскільки важливою є культура. Ну це ніби то й сам Зеленський розуміє. Пам’ятаєте цей його виступ на врученні Шевченківської премії? Так-так, він тоді сказав, що навіщо ми воюємо, якщо не буде культури, і ми ніколи не дозволимо собі забрати фінансування з культури. А його уряд тут же намагається це зробити. І лише після всіх цих численних виступів Офіс президента говорить, що «ні, ми не планували це робити», тому що ми сильні, тому що можемо переконати уряд.

Але дамо їм додаткові аргументи. І додаткові аргументи тим людям, які в мене на постах в коментарях пишуть: «Забудьте про вашу культуру». Частина з цих людей просто антиукраїнськи налаштована, тому що те, що ми зробили за останні п’ять років, — це відродили українську культуру. Ми не лише прийняли закон про українську мову, ми зробили так, що майже 60% пісень на українському радіо стало українською. Українське телебачення заговорило українською мовою, 140 фільмів вийшло в український прокат. Це не знято, бо знімали ще серіали, фільми, які продовжують зніматися. Це ті фільми, які побачили українські кінотеатри. Понад 2 мільйони книжок було надруковано і роздано в бібліотеки. А це не просто книжки — це книжки українських авторів, які читають українці в українських бібліотеках, які видають українські видавництва. Зараз у них непроста ситуація. Книжкові магазини позакривались теж так само, як і всі інші магазини. Книжки пишуться українськими авторами, і ці автори отримують гонорари. Це ціла величезна галузь, яка фактично відродилася за останні п’ять років. І вбивати її, звичайно, не потрібно, бо далі за цим вірусом, який ми подолаємо, на жаль, з втратами, ми всі це чудово усвідомлюємо і розуміємо: частина наших співвітчизників відійде, помре, частина одужає і буде працювати, але після цього ми заходимо в час великої депресії.

А що потрібно в час депресії? Культура й потрібна. Згадайте Сполучені Штати Америки, часи Великої Депресії. Саме тоді відродився Голлівуд і дав людям надію, і з цією надією американці почали будувати нову країну.

Пам’ятаєте фільм «Віднесені вітром», знятий за відомим романом про героїчних американців, які боронили свої цінності й ідеали, про жінку, яка в нових умовах була сильнішою від багатьох чоловіків? Цей фільм був знятий в часи Великої Депресії, як і багато інших прекрасних американських фільмів.

Арсен Савадов, відомий український митець от ще не так давно в галереї «М17» відкрив виставку, присвячену поїздці Мерлін Монро на корейський фронт до американських солдатів у 1954 році. Після цієї поїздки американські солдати здобули декілька перемог і фактично здобули свободу для народу Південної Кореї, свободу загалом для корейського народу. І ця поїздка не випадково стала прикладом для Арсена Савадова, бо знімав він римейк на цю поїздку з українськими акторами в ролях прямо в нас на передовій, бо українські солдати, які воюють зараз, теж потребують української культури. І я вдячний кожному митцеві, який приїжджав туди з концертами, з виставами. Ціла програма в нас була така — підтримки української культури на фронті.

А як ці митці привозили туди книжки, газети. От бібліотеку газети «День» привозили, наприклад. З якою увагою і спрагою солдати отримували цю духовну їжу!

В умовах Великої Депресії духовна їжа буде ще важливішою, тому що люди захочуть мати надію, люди захочуть вірити в свою країну, в країну, яка воює, проти якої виступає величезний страшний і шалений агресор.

Без культури не подолаєш цієї кризи, і це розуміє кожен нормальний уряд.

Уряд Федеративної Республіки Німеччина зараз в умовах кризи не просто не забирає гроші з культури, а виділяє додатково на культуру і німецьким засобам масової інформації понад 50 мільйонів євро. Давайте брати приклад з сильних цивілізованих націй і з урядів, які мають досвід.

Але є щось, в чому вони мають брати приклад у нас. Це — сила нашого громадянського суспільства. Саме ми з вами примусили Офіс президента сказати: «Ні, ми захистимо культуру».

І не останній раз, на жаль, нам треба буде виступати спільно, і спільно ми обов’язково переможемо.

Джерело

Схожі новини