Безвихідь
Якщо б зараз був 1240 рік, і я в цей момент сидів би не біля ноута, а стояв, спершись на спис, на мурах якогось придніпровського руського міста і споглядав наближення орди Батия – я б навіть близько не отримав такого жаху, який отримую від споглядання фото на митному переході з Польщею.
Бо орда Батия — це страшна, але не безвихідна ситуація. Ти матимеш декілька варіантів для дій. Перший — насаджувати монголів на свій спис, з надією, що це ефективно роблять і твої товариші по зброї, і вам вдасться відібитись, а якщо ні — ти загинеш зі зброєю в руках, знаючи, що спереду ворог, а позаду і збоку — друзі. Другий варіант — ти можеш чкурнути в ліси, де тебе жоден монгольський вершник не знайде. Ну, і третій варіант — зберегти життя, але покрити себе ганьбою — здатись.
Вибирай, який тобі до вподоби, і який схарактеризує тебе як особистість. Бо ти маєш вибір.
«Орда» на пішохідному переході страшна в своій екзистенційній безвиході. Бо тепер ти не маєш ніяких варіантів власних дій. Жодних. І ні на що вплинути не зможеш.
І ти знаєш, що ось там, у цьому натовпі, в будь-якому випадку, десятки заражених. Вони йдуть плече в плече, ніздря в ніздрю. Їх, звісно, ніхто не розмістить на жоден карантин. Маски там у кожного п'ятого. Добровільно вони не сядуть на карантин (не всі). Окремі йолопи потім на вулицях міста будуть говорити — «я не збираюсь сидіти ні на якому карантині». Окремі підуть по родинах, Окремі зумисне вкажуть поліції своє фальшиве місце проживання. Окремі потім втечуть з карантину. Окремі — то не всі. Але цього достатньо для твоєї екзестенційної безвиході.
Бо це — орда безвідповідальності. Де є хороші і не дуже. Просто, вони такими або народились, або стали.
Ось вона, картинка безвиході. Безсилля влади, котра не зуміла осідлати цей процес і проявити жорсткість. Безвідповідальність «інвесторів», які принесуть у свої родини короновані подарунки. Казкова безпечність любителів теорій світових змов, які ігнорують правила карантину.
І ти дивишся на це все і думаєш: «Як далі жити у країні безвідповідального плебсу і імпотентної влади?». І навіть ловиш себе на думці, що тихо заздриш тому якомусь Іванку з 13 століття, що, спершись на спис, в колі товаришів по зброї, споглядає на кінні колони орди Батия, що виринають з-за пагорба.
P.S. Від слова — «зовсім» —, не хочу обговорювати теми про: «паска на носі», «роботи немає», «роботодавці вигнали», «уряд зобов’язаний впускати», «уряд не має коштів на утримання за кордоном», «краще дома двинути коні, ніж на чужині» і т. д і т.п.
