Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Яке майбутнє краде у нас Зеленський?

Можна по-різному оцінювати наслідки глобального шоку, спричиненого пандемією COVID19, і  це вже роблять філософи, демографи, економісти.

Можна впадати у відчай, волаючи про «несправедливість долі», шукаючи винних у «масонських ложах» чи, як це роблять у Росії, у Білому домі. Але набагато продуктивнішими виглядають раціональні висновки з цієї біди, яка змусила нас усіх по-іншому поглянути на світ довкола себе, на себе і тих, хто поруч.

Мені цікавими виявилися висновки Лі Еделькорт. Вона заснувала компанію Trend Union, яка займається прогнозуванням актуальних віянь і настроїв на планеті. Оцінки Лі — оптимістичні, хоча, можливо, для когось і неприємні. Вона називає вимушений карантин «карантином споживацтва», каже, що незабаром дівчата почнуть відчувати радість від того, що мають найпростішу сукню, а ми почнемо по-новому відкривати для себе старі речі, читати книги. Тобто вимушено станемо менше споживати і вчитимемося задовольнятися тим, що маємо.

Коронавірус змусить нас сповільнити темп, відмовляючись від літаків, працювати вдома, розважатися тільки серед друзів та найближчих, навчить бути уважними і самодостатніми.

На цьому прогноз Еделькорт не завершується. Вона вважає, що «китайська природа» вірусу сильно вдарить по логістиці постачань товарів. «Безперервний експорт синтетичних сарі в Індію і пластмасових предметів вжитку в Африку (з Китаю — Авт.) перерветься, — пише, — разом з тим з’являться нові можливості для місцевих підприємців прикладного мистецтва, ремесел, де найвище ціниться ручна праця».

Зміняться не лише люди, але й стосунки між ними — виробничі, побутові, сімейні. Звісно, такі трансформації стануть можливими лише за певних умов, і лише за бажання нас з вами.

Серед таких умов найголовнішою буде свобода і демократія. Питання лише у тому, чи зможуть українці втримати їх, розвинути і користати для подальшого просування. Саме у цьому пункті виникають великі сумніви. Не маю на увазі те, що запроваджений у багатьох країнах вимушений карантин обмежив певні права і свободи громадян, розширивши при цьому коло обов’язків і відповідальності. На Заході, де демократичні інституції пройшли випробування часом, війнами, кризами, це не викликає особливих занепокоєнь: коли форс-мажор мине, система запрацює у звичному режимі.

У нас же, схоже, карантин (навіть перспективу запровадження надзвичайного стану) хочуть використати для закручування гайок, для розправи над політичними опонентами, для втілення капітулянтських планів і посилення повноважень однієї інституції — президента. Роблять це цинічно, майже не криючись, залякуючи незгодних, нагнітаючи страх серед обивателів. Чого варта недавня заява прем’єра Дениса Шмигаля про алярмову підготовку законопроекту, який би передавав повноваження парламенту главі держави?! Навіть повністю підконтрольна, фактично бутафорна Верховна Рада із зеленою «монобільшістю», здатною виконати будь-яку захцянку Банкової, іноді «плутається під ногами» у «найвидатнішого лідера світу», зривається на кволі демарші, формує «демократичні платформи».

Припускаю, що ці «платформи» є проєктами для втілення інтересів певного олігарха, з якими Зеленський намагається вести подвійну гру. Перебуваючи на шпагаті між потребою коштів від МВФ і давніми боргами перед Ігорем Валерійовичем, Володимир Олександрович пробує пройти між крапельками дощу і втримати особисту владу. Він вимушений приймати у себе в Офісі олігархів, бо вони не тільки обіцяють гроші, вони наразі є лояльними і, на перший погляд, слухняними. Але де гарантія, що завтра, коли режим похитнеться, з таким же ентузіазмом не інвестуватимуть у його поминки?

Тому для Зе! вкрай важливі повноваження. Майже диктаторські. В умовах карантинних заходів, заборон, коли країна завмерла у буквальному сенсі, провернути злочинну аферу видається ледь не завиграшки. Чомусь переконаний, що Зеленський забезпечив собі повну підтримку Путіна на випадок збоїв під час виконання цього диявольського плану. Якщо ці домовленості й не були прямо озвучені у Парижі, під час «очної ставки» блазня і того, кому він мріє «зазирнути у вічі», то хіба дотеперішня поведінка Зеленського і Ко суперечить ідеї-фікс ВВП — розвалити і поглинути Україну?

Бо цілком зрозуміло, що узурпація влади спричинить в Україні хвилю протестів. Люди вийдуть на вулиці, попри карантинні табу і перспективу покарання. На тлі економічного краху (дефолт не за горами, бо фахівці кажуть, що економіка витримає щонайбільше два тижні карантину), можемо втонути у хаосі, громадянському протистоянні та руїні державності.

Як українці реагують на перспективу диктатури, знаємо з попереднього Майдану. Реакція на спробу Зе! поцупити майбутнє всієї країни буде теж адекватною.

Схожі новини