"Ми вас підтримаємо й не здамо"
Гончарук фсьо... А як усе гучно й красиво починалося. Але для Гончарука це ще навіть дуже успішний фінал. Без звіту й відповідальності.
Та й прийшов він у владу нікому не відомим (ну може хіба Салантаю та кільком десяткам їхніх однопартійців) керівником грантоїдської (не плутати з гранто-одержувачами) організації, а зараз, хоча й негативна, але слава й відомість. Цей з голоду пухнути не буде. Але сама подія й зневага до здорового глузду й процедури просто вражає. Наговорили такого, та й сам Гончарук себе так повихваляв, що тут не у відставку, а орден на груди вішати, й на подальшу працю благословляти. Згадався ще радянський жарт: «Єдиний жанр, де остаточно вирішене питання позитивного героя — це некролог».
Виявляється, що тепер ще й добровільно-примусове звільнення прем'єр-міністра та відставка уряду. Якщо дуже коротко, то це виглядало десь так: «Цей уряд (наш уряд) знизив ціну на газ, платежі, ліквідував побори й подолав корупцію. Таким чином наступили на хвіст дуже багатьом корупціонерам. За це на їх (нас) почалася жорстока атака корупціонерів та інших негідників. І за це ми вас звільняємо». Далі бурхливі аплодисменти, що переходять у овації. Аплодують ті, хто ще вчора клялися у вірності саме цьому уряду… Орвелл відпочиває…
А пригадуєте підглянуту журналістами переписку, яка відбулася після скандального візиту Гончарука в Раду десь у січні. Він тоді, після скандалу з записами, зайшов на сам кінець години запитань до уряду, проголосив життєрадісний спіч та, ігноруючи вимоги відповісти на запитання, повернувся до нардепів свою філейною частиною. Тоді «лакеї» провели його бурхливими оплесками. А в смартфоні нардепки Галини Третьякової засвітилася її переписка з Гончаруком. Щось приблизно таке:
— Дякую за підтримку.
— Ми вас підтримаємо й не здамо.
— Ми це хто?
— Дві третини.
Цікава в них арифметика виходить. Одна третина від 255 становить 240, а дві третини якось дуже змаліли. Ну або ж мусимо припустити, що в залі із зеленими прапорцями сидить безмовне й бездумне стадо, яке не має власної думки й проголосує за чи проти кожного на кого пастух вкаже батогом. А мені якось більше за «слуги» тут подобається слово «прислужники» або ЛАКЕЇ. Знову ж, — згадав стрічку Грибоєдова з твору «лихо з розуму»: «Служить бы рад, прислуживаться тошно».
