Познеризація війни
Ось вже російська федерація гандболу заявляє, що обговорює з Україною спільний прийом чемпіонату Європи 2026. Поки не знаємо - бажане це чи дійсне. Але такі події стали системними в останні місяці.
Колись на зміну Холодній війні СССР і США прийшов Познер. Саме він вимощував у масовій свідомості перші мости радянсько-американського потепління.
Побачивши, що нова влада України надається до налагодження «людських» відносин з Росією, Кремль остаточно переходить до стратегії задушення жертви в обіймах. Актриси, співаки, «ліберальні» блогери, спортсмени, митці і всі інші познери з «внє політікі» беруть нас в облогу.
Це підступна стратегія поглинання, адже вона базується на формально неконфліктних мотивах. Давайте, мовляв, творити і радіти разом. Розрахунок на простолюдина, який керується примітивними інстинктами і простими рефлексами.
Ви, напевно, запитаєте: чому ж тоді вони продовжують стріляти на Донбасі, якщо прагнуть поглинути нас «мирно»? Відповідаю: це для того, щоб наше населення швидше думало, менше сумнівалося і худкіше погоджувалося на «дружнє» співіснування з агресором.
Чи вдасться ворогу реалізувати цей задум? Ні. Бо в Україні живе не лише населення, але й громадяни, яким не байдуже і вони добре знають, чим весь час оберталася російська «дружба».
