Отака мерзенненька історія

Тільки тут я трішки психанув, коли написав, що їде він вшановувати жертв Аушвіца й мільйони інших жертв того страшного геноциду. Зеленський на запрошення прибути в Єрусалим на траурні акції раніше відповів відмовою. Це було абсолютною дикістю. Я не знаю, чи поза Ізраїлем є нині ще хоч один керівник держави єврейської національності. І цей чи не єдиний уже вдруге демонструє ганебну зневагу до жахливих жертв свого народу. Пригадуєте гнівний виступ головного рабина України в день ушанування жертв Бабиного Яру біля Менори? Потім тихцем Зеленського звозили до радянського помпезного й позбавленого душі та релігійного і національного наповнення монумента. Там Зеленський виключно для фото за цілковитої відсутності людей поклав свої гвоздички.

Але повернемося на Близький Схід. Цього разу в Єрусалимі виникла дещо неприємна й далека від роздумів про вічне й скорботне політична інтрига. Винна в цьому, очевидно, влада держави Ізраїль. Там досі не позбулися звички загравати з країною всеперемагаючого антисемітизму та ксенофобії — Росією. Путін, на відміну від більшості гостей, матиме право персонального виступу. Це, наприклад, викликало обурення в президента Польщі Анджея Дуди. Він заявив, що РФія зараз розгортає кампанію оббріхування Польщі щодо подій ІІ світової. То Путін у Єрусалимі, найімовірніше, буде оббріхувати поляків і звинувачуватиме їх у причетності до Голокосту й навіть у «розпалюванні війни», а президент Польщі, виступ якого не передбачений, муситиме мовчки все це вислуховувати. І навіть не зможе влаштувати демарш, бо це розцінять як неповагу до невинних жертв Голокосту. Тому польський президент дуже чітко аргументував, чому він не зможе поїхати. І не поїде.

Наш, услід за польським президентом, теж закомизився: не поїду, якщо мені не дадуть там слова! Це був єдиний озвучений аргумент. Він не сказав про РФі і Путіна, який на кожному кроці обзиває українців «фашистами й колаборантами». Не навів аргументів. Вийшло так, що президент, який є євреєм за національністю, відмовився вшанувати пам'ять мільйонів закатованих нацистами представників своєї нації тільки тому, що йому банально не дадуть покрасуватися (читай: знову зганьбитися) перед поважною публікою. Ця відмова була з колосальним невдоволенням і образою, але прийнята Ізраїлем. Там констатували, що від України представника на траурній церемонії не буде.

А потім відбулася справжня круговерть. Уже тепер Зеленський, виявляється, до Єрусалиму їде. Але їде він туди не вшановувати мільйони жертв Голокосту. Їде, бо має сподівання на зустріч з Путіним!!!

Такі висновки — не плід мого персонального несприйняття цієї особи. Тема можливості очної зустрічі поширювалася доволі активно. Нарешті, ряд експертів, які мають доступ до інсайдерської інформації в надрах нинішньої влади, заговорили, що Зеленський принизився до того, що надіслав «чолобитну царю з проханням про височайшую аудієнцію». Звісно ж, наш Охвіс зразу все заперечив — не було прохань, ні до кого не напрошуємося. І тут уже вкотре сталося те, за що мені особисто дуже соромно. Мушу визнати, що я змушений більше довіряти інформації від керівництва ворожої держави, ніж від влади своєї країни. Це вже далеко не перший раз наша влада щось ганебне заперечує. А після того РФія факт підтверджує. А далі наші владоможці позичають очі в Сірка й теж визнають, що десь отак воно й було. В РФ засвітили «чолобітную» й нашим довелося визнавати, що вони дійсно готують зустріч з Путіним. Ну, Путін та його адміністрація не були б самі собою, якби не принизили при цьому Зеленського. Це ж не Порошенко — від нього можна було публічно на жорстку відповідь і навіть на грубість у формі не зовсім цензурного пояснення, «ху… іс путін» нарватися (прочитайте спогади Оланда). Тут же бубочка. Він же кілька днів «акі лев ричащи» боровся, щоб не визнати факт збиття нашого літака російськими ракетами в Ірані. Він у зверненні до Дня Соборності перелічив усі країни, які сто років тому знищували нашу незалежність, лише Росію та росіян сором'язливо замінив на «більшовиків». З цим панькатися Путіну не конче.

Але після всіх звичних принижень від «усов Пєскова» та «грустной лошаді» Лаврова Зеленському таки підтвердили можливість аудієнції. І він поспіхом почав пакуватися в дорогу до Єрусалима. Уся ця видима непослідовність, а насправді — кричуща послідовність зневаги до мільйонів жертв єврейського народу та приниженості перед Путіним може викликати лише почуття гидливості. І не лише в нас, але й в Ізраїлі та серед країн-союзників Єврейської Держави, які реально, а не карикатурно висловлюють свою скорботу за жертвами Голокосту.

Отака мерзенненька історія в нас тут проявилася…

Джерело