"Ні" виборам на окупованих територіях!
Уся попередня поведінка Зеленського та його найближчого оточення свідчила про те, що він готовий йти на серйозні поступки Путіну. Тому ні я, ні активна частина суспільства, яка вийшла на акції протесту "Ні" капітуляції!", нічого доброго від саміту в Парижі не сподівалась.
Зеленський сам дав чимало підстав для тривожних очікувань. «Ватна» кадрова політика, де на ключових посадах особи з совковим мисленням або ж відверто одіозні персонажі, які готові «вибачати» і «просити вибачення», розведення військ, а по факту, відведення українських військових з відвойованих кров’ю наших територій, переслідування патріотів (арешт генерала Марченка, підозра Софії Федині, зухвалі обшуки у Марусі Звіробій), намагання обмежити, «приглушити», свободу слова та чимало інших малоприємних моментів, які продукувала влада впродовж останніх місяців, не давали жодних підстав для оптимізму. Додайте до цього скандальне інтерв’ю Коломойського «Нью-Йорк Таймс». А головне, що давало підстави для серйозного занепокоєння, — це клята формула Штайнмаєра, яку напередодні саміту команда Зеленського схвалила. Найбільший підступ цієі формули — проведення так званих виборів на окупованих територіях. По суті, це легалізація проросійських бойовиків, повернення у здорове тіло України безнадійно хворої, інфікованої «русским миром», частини Донбасу. Така перспектива для України смертельно небезпечна. Саме з такою метою Путін і починав цю гібридну війну. Якщо б йому вдалося впихнути в Україну контрольовану ним частину Донбасу, то він через цей анклав зможе контролювати всю Україну. Це буде його ручний важіль управління нашою державою. Цей важіль назавжди заблокує рух України до ЄС і НАТО.
Тому зараз головне завдання суспільства — не допустити втілення формули Штайнмаєра у будь-якому вигляді.
Важливо, що Зеленський на саміті не взяв на себе конкретних зобов’язань. По суті, усе, про що йшлося, вже було зазначено у попередніх Мінських домовленостей. Тобто нічого принципово нового не підписали. Але попередні Мінські домовленості не є на руку Україні. Їх треба переглядати, особливо щодо пункту, де йдеться про вибори.
Українська влада має чесно сказати і собі, і суспільству, і західним партнерам, і Путіну, що проводити вибори без тривалого періоду деокупації — це самогубство для держави. Там не можна проводити вибори не те, що в 2020 році, але й через десять років! Шість років жителів цих територій вчили ненавидіти Україну. І до війни місцеві жили під російським інформаційним пресом, але останнім часом там йде масована антиукраїнська пропаганда. На який результат виборів можна сподіватися за таких реалій?! Суспільство має голосно і категорично сказати: «Ні» виборам на окупованих територіях!" так, як напередодні саміту звучало: «Ні» капітуляції!".
На підсумковій пресконференції Зеленський сказав, що не погоджується на проведення виборів без контролю за кордоном. Кілька разів наголосив на тому, що тут його позиції принципово розходяться з позиціями Путіна. Мовляв, домовитись про спільну позицію не вдалося. І це був хороший, обнадійливий сигнал. Але у підсумковому документі формулу Штайнмаєра пропонують інкорпорувати в українське законодавство. Якщо десь і шукати зраду, то саме тут! В документі не розшифровано, що саме хочуть «інкорпорувати» в українське законодавство, але припускаю, що йдеться про особливий статус окупованих територій та порядок проведення виборів. Закон про особливий статус вже є, вочевидь, його будуть продовжувати. Але там, здається, є застереження, що він вступає в дію після виведення іноземних військ і проведення виборів. Відтак є небезпека, що зараз можуть внести зміни і він «заграє новими фарбами». Росія хоче, щоб він був ухвалений на постійній основі. А це крок до федералізації. Наразі Зеленський це заперечує. Принаймні на словах. Сподіваюсь, і на ділі. Хоча не треба відкидати варіанту, що суспільство можуть заколисувати…
Тому, як і раніше, пильно стежимо за руками влади, в разі спроб махлювати б’ємо по руках!
P.S.Так виглядає, що є попередні домовленості щодо газу, але це окрема тема.
