"Слуги народу" перевершили своїх попередників
Потрібно, щоб у Верховній Раді існував етичний кодекс
Заради об'єктивності маємо визнати — Закон «Про статус народного депутата» передбачає, що парламентарії мають розширений соціальний пакет. Це дозволяє ефективніше здійснювати депутатську діяльність. Кошти на оренду квартир, медичне забезпечення, гроші на помічників, безкоштовний проїзд та фінанси на розміщення матеріалів у ЗМІ — далеко не повний перелік, на що депутати витрачають бюджетні кошти кожного місяця.
Але в цьому не має ніякої «зради». Подібні пакети — нормальна практика для топ-менеджерів. Коли на роботу беруть професійну людину, то роботодавець завжди щось їй компенсує. Наприклад «Укрзалізниця» компенсує своїм співробітникам із регіонів проживання чи медичне страхування.
У політиці відбувається так само. Якщо подивитися на досвід країн ЄС, то там депутати, якщо вони не проживають у столиці, так само отримують компенсацію на житло. Окрім цього їм виділяють кошти на медичне обслуговування, роботу офісу, проїзд тощо. Все це дозволяє бути більш фінансово незалежними і знижує корупційні ризики у їх діяльності.
Утримання депутатів бюджетним коштом — дороге задоволення у будь-якій країні світу. Американський сенатор «коштує» для бюджету $ 170−200 тис. на рік. У Німеччині — 10−15 тис. євро, Польщі — до 5 тис.
Але, на жаль, і в Україні, і в у всьому світі депутати часто зловживають цими коштами.
Нещодавно у Великій Британії депутатів «зловили» на тому, що вони за бюджетні кошти робили ремонти своїх квартир. У Польщі журналісти довели, що депутати купували за бюджетні кошти шампанське, дорогі делікатеси чи знімали номери у фешенебельних готелях.
В Україні цими коштами так само часто зловживали. Але судячи з останніх новин на відміну від попередніх парламентів новообрані «слуги» перевершили своїх попередників.
Раніше зловживання полягало у тому, що компенсацію отримували всі підряд депутати, зокрема офіційні мільйонери. Цього разу парламент вийшов на принципово новий рівень. Бюджетні кошти починають платити своїм родичам, за оренду у них квартир.
На мою думку, НАЗК мало би порушити провадження, чи не має тут конфлікту інтересів. Бо перший віце-спікер Стефанчук, маючи можливості орендувати на ринку де завгодно, по-суті використав бюджетні гроші, для того аби орендувати квартиру у тещі. Тим самим завдяки зловживанню владою його близькі родичі отримали протиправну вигоду.
Сподіваюся, що найближчим часом цей кейс вивчить НАЗК і прокуратура. Теоретично, якщо доведуть зловживання, Стефанчук може попасти під адміністративну статтю і сплатити штраф.
Розгляд або не розгляд цього кейсу стане ще одним лакмусовим папірцем для НАЗК та її нової очільниці. Наскільки вона незалежна і не заангажована. Тому будемо уважно спостерігати за продовженням цієї історії.
Для врегулювання подібних історій, потрібно, щоб у Верховній Раді існував етичний кодекс. Такий документ працює у низці парламентів світу. Він регулює етичну поведінку депутатів та покарання за її порушення. Наприклад, прописує механізми лобіювання, поведінку у сесійній залі — не переписуватися з повіями чи не матюкатися. Про розробку такого кодексу давно говорила місія Європарламенту на чолі з Коксом.
На жаль, депутати Кодекс до цього часу не ухвалили. А останні заяви «слуг народу», що над розробкою кодексу буде працювати Дубінський, виглядає як насмішка перед суспільством.
У підсумку, маємо констатувати, що теперішній закон, який визначає оплату компенсацій народним депутатам, є загально світовою практикою і в принципі, поки ним не зловживають, він нормально працює і в Україні, і в світі.
Ключовий виклик у подібних історії — потрібно карати депутатів, які зловживають бюджетними коштами, як це відбулось із високою імовірністю у випадку з першим віце-спікером. Тільки невідворотність покарання може змінити ситуацію в цій сфері.
А для цього суспільство та журналісти мають системно контролювати правоохоронні органи та депутатів, включаючи фракцію «Слуг народу», які перед виборами обіцяли бути прозорими, відкритими та доброчесними.
