Фразу "Я не лох" Зеленський мав би прокричати Путіну!
Не минуло й доби після згоди Данії на будівництво Північного потоку-2, як президент Росії дав старт кампанії шантажу України.
По-перше, запропонував відмовитися від взаємних претензій державним нафтогазовим компаніям Газпром та Нафтогаз України. Тобто, щоб Нафтогаз відмовився від перемоги у Стокгольмському арбітражі на два з половиною мільярди євро! Мама пана Коболєва, Голови правління Нафтогазу, точно буде невдоволена, бо прийдеться повертати переказ. Турботливий син переслав їй свою премію, яку отримав з тих грошей, які президент Путін пропонує не стягувати з Росії до бюджету Нафтогазу України.
Крім Стокгольмського арбітражу, Нафтогаз України вимагає у суді вельми помірковану компенсацію за вкрадену Росією компанію «Чорноморнафтогаз», що видобуває 2 мільярди кубів газу на рік! У разі скасування «взаємних» претензій, Нафтогаз України має відмовитися і від вкраденої Газпромом компанії.
По-друге, про вкрадені в українського уряду газові площі Скіфська, Фороська, Прикерченська та Таврійська, з запасами мінімум 3 трильйони кубів, президент Путін навіть не згадує. А шкода, бо запаси цих родовищ дозволяють Росії запропонувати Україні по 10 мільярдів кубів газу на рік протягом 50 наступних років абсолютно безплатно. І це було би лише 10% від вкраденого!
Натомість Путін пропонує знижку, намагаючись продати Україні у неї же вкрадений газ трохи дешевше за ту ціну, яку Україна платить на європейському газовому ринку.
Перше враження від цих непристойних пропозицій: президент Путін вважає, що в Україні геть усе керівництво є лохами.
Але це тільки на перший погляд. Кажуть, коли війська Радянського Союзу перетнули кордон у 1944 році, Сталін надіслав прем'єру Великої Британії Вінстону Черчиллю таємне послання. Як же був здивований Черчиль, коли нічого, крім портрета Сталіна, у цьому посланні не було. Це був такий жарт-похвальба радянського диктатора з приводу військових успіхів. Навіть якщо це лише вигадка сталінських пропагандистів, вона є доречною для пояснення дій Путіна. По суті, Путін в такий спосіб дав зрозуміти, що незабаром Північний потік-2 буде збудовано і він може робити з Україною усе, що йому заманеться.
Саме таку думку президент Путін хоче донести до українського керівництва. Небезпека, яка нависає над Україною, після вводу в експлуатацію Потоку-2 і подальшою стиковкою з газогоном Опал, що станеться до кінця наступного року, дійсно велика. Це і загроза широкомаштабної військової агресії, і економічне викручування рук з метою встановлення контролю над українською газотранспортною системою. По суті, це вибір між ганебною здачею і війною.
