Передплата 2024 «Добра кухня»

Звичайне шулерство у білих шатах

Після неоднозначного обміну  “утриманих осіб” у мережі, та й серед публічних дискусій заговорили про «когнітивний дисонанс», від якого  потерпає українське суспільство. Діагноз визначали не психіатри, а так звані лідери громадської думки, тому він потребує суттєвого уточнення.

У призабутому романі російського дисидента Володимира Дудінцева «Білі шати», якому судилося побачити світ на світанку «перестройкі», один із героїв — сучасників лженаукових експериментів «селекціонера» Лисенка, — каже: «Оці, одягнені у білі шати, — хто вони і звідки прийшли? Вони прийшли із великої скорботи».

Тож коли мене запитують, звідки прийшли «оці», зодягнені у «білі шати» миротворців із зеленим відтінком «надії», відповідаю — вони з’явилися із «великої скорботи». Їхня поява стала можливою після п’яти років воєнних втрат, розчарувань і втоми. Втома була різною. Хтось із волонтерів зауважив, що його побратими йшли на фронт від страху за долю країни, а хтось прожив час від 2014-го у страху потрапити на війну. І проголосував за того, хто позбавив його цього гидкого відчуття, пообіцявши: «Війну завершити легко, варто лише сильно захотіти». Тому й живемо у паралельних світах — хто у шанцях, під кулями, хто — на гламурних вечірках…

Нова влада зодягнула «білі шати», бо у них зручніше лицемірити, фальшувати і шахраювати. Підсвідомо розуміючи, що значна частина дезорієнтованих, спантеличених громадян стане легкою здобиччю двозначних заяв, вчинків та намірів. Діти у білому на Хрещатику під час офіційного параду — це не когнітивний дисонанс, це гра на емоціях, яка знайшла своє продовження у сумнівній історії обміну наших хлопців на бойовиків та агентів ФСБ. Нам ніхто втямливо не пояснив, з якого це дива Україна, усупереч Конституції, віддала агресорові своїх громадян — хай злочинців, але своїх.

Зрештою, офіційним речникам залежало не на поясненнях, а на тому, щоб наголосити на особистому кураторстві Зеленського у процесі торгів. Мовляв, розмовляємо нарівні зі самим Путіним і досягаємо свого… Про численні вояжі і перемовини омбудсмена Людмили Денисової до Москви вмить забули. І чомусь лише «голос» Кремля Олексій Венедиктов пролив світло на справжній стан речей: промотором звільнення була Олена Зеркаль. Незручно якось: Лана — з «попередників», які, до слова, без особливого піару звільнили понад три тисячі українських бранців.

Ні, це не когнітивний дисонанс. Це звичайне шулерство на тлі «великої скорботи», хаосу в головах під супровід схвальних вигуків екзальтованого обіцянками і красивими жестами натовпу. У юрбі навряд чи знайдуться експерти, фахівці, зате там багато навіть тверезомислячих людей, інфікованих емоціями та фанатизмом. Не забуваймо, що постсовєтському натовпу притаманні звички та світогляд «совка». «Колективістське мислення веде до патологічного конформізму», — писав колись Віктор Франкл. Конформізму з одвертим шахрайством, із заклинаннями «дайте йому сто днів!», «треба почекати…», «то попередники винні…». Думку Франкла своєрідно завершує Федір Достоєвський: «Закінчиться тим, що вони принесуть свою свободу до ніг наших і скажуть нам: «Краще зробіть нас рабами, але нагодуйте нас».

На емоціях, хайпі, лайках у соцмережах від повернення моряків та політв’язнів і зіграли шулери. Ці емоції, як білосніжні накрохмалені манжети картярів, засліплюють погляд потенційних жертв, коли ошуст видобуває чергового крапленого туза зі своєї колоди…

Ледь не щодня чуємо переможні реляції про дипломатичні успіхи команди Зе! Насправді після візитів президента-коміка у столиці вчорашніх союзників там відчутно віє проходою. Зокрема у Канаді…

А прем’єр-міністр Нідерландів після видачі Цемаха Росії заявив, що його обманули, і що його країна ніколи тепер не голосуватиме за автоматичне продовження санкцій проти РФ.

«Нас надурили»" - волають із табору потенційних партнерів «Слуги народу». Голова фракції партії «Голос» у Верховній Раді Сергій Рахманін, зокрема, обурюється: мовляв, разом із конституційним законом про необмежену депутатську недоторканність їм підсунули «мертвий», за оцінками експертів, закон про імпічмент президента.

Незабаром «Нас надурили!» почуємо від мільйонів фізичних осіб-підприємців, яким готують драконівські штрафи, від «євробляхерів», субсидіантів, пенсіонерів, охочих до низьких тарифів і зарплат у тисячу доларів з доброї волі президента. Невдовзі обдуреним почуватиметься весь народ, якого нова команда дуже хоче наділити правами «законодавчої ініціативи», і який, мабуть, вже призабув зовсім недавній «розвод» із електронними петиціями про усунення Богдана…

Схожі новини