Національна валюта відійшла від звичної стежки

Курс гривня/долар пробив 25, як на міжбанківському ринку, так і у валютних міняйл, викликавши легку паніку в звиклих панікувати з іншого приводу українців. Дехто згадав молодість і курс по 8, хтось досвідченіший — курс по 4,6, а декотрі і 1 вересня 1996 року. Щоправда, є й ті, хто легко згадає, як нещодавно купував долар по 27 або 28, а дехто навіть намагається стерти з пам'яті той момент, коли робили це по 37.

Ситуація дійсно вже стала дещо аномальною. Якщо попередні рухливі стрибки гривні були недалекі від традиційних сезонних трендів, то зараз національна валюта відійшла від звичної стежки. Причина та сама — експансія іноземців на внутрішній ринок облігацій. Цього тижня, у вівторок, відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив майже 17 млрд грн. Левова частка коштів припала на довгі облігації. П'ятирічні ОВДП були продані на суму понад 10 млрд грн, дворічні — на 5,3 млрд грн. Саме на такі облігації припадає попит з боку іноземців. Зрештою іноземці купили паперів більш ніж на 500 млн доларів, які логічно викликали дисбаланс на валютному ринку. Загальний портфель нерезидентів вже сягнув 3,5 млрд доларів.

Коли ми з'ясували, хто винен, настав час замислитися, «що робити?». І це не прозаїчне питання, адже таке зміцнення гривні вже негативно впливає на українську економіку, а головне — не відображає її температури. Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати, або коли істотно змінився інвестиційний клімат, що залучило безліч прямих інвестицій. Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це закінчиться, гривні доведеться повертатися до звичного стану, і тоді ми знову можемо побачити стресові рухи гривні.

Скільки ще це може тривати? З одного боку, в світі дуже багато грошей. І ці гроші шукають прибутковість. Декілька років тому подібна ситуація була в Єгипті, і в країну надійшло 18 млрд доларів. З іншого боку, питання в тому, скільки таких грошей може прийняти Україна. В рамках співпраці з МВФ ми логічно обмежуємо дефіцит бюджету і зменшуємо державний борг, а отже, цифри «а-ля Єгипет» нам просто не потрібні. Не влізе стільки грошей. Можемо луснути.

Отже, не можна говорити про те, що давайте брати гроші цих інвесторів замість МВФ. З однієї простої причини: не буде МВФ — не буде і цих інвесторів. В Єгипет вони надійшли теж під наявність програми МВФ. Просто наявність МВФ дає впевненість портфельним інвесторам в тому, що країна проводить адекватну економічну політику, а отже, ризики обмежені.

Скільки ще таких гарячих грошей може прийняти Україна? З огляду на встановлене обмеження щодо залучення боргу на 2019 рік, а також потреби в рефінансуванні, уряд може до кінця року максимально залучити за гривневими ОВДП до 3 млрд доларів. Навряд чи, звичайно, всі ці папери куплять нерезиденти, але саме ця цифра є межею. Тобто, враховуючи і локальні банки, цілком реально проковтнути 1−2 млрд доларів зовнішніх грошей до кінця року. А така сума може посунути курс ще більше. Принаймні на поточному тижні ми побачили, що 500 млн доларів від іноземців змусили просунути курс гривні на 50 копійок.

Що можна робити? Нацбанк проводить політику гнучкого курсу і тільки згладжує коливання. Зараз регулятор викуповує надлишок доларів, збільшуючи резерви рекордними темпами, іноді скуповуючи з ринку по кілька сотень мільйонів доларів на день. Але не заважає руху курсу. Це стратегія, НБУ їй неухильно слідує, і це викликає повагу.

З іншого боку, стратегія покликана не заважати економічно обґрунтованій зміні курсу, тобто не спотворювати температуру економіки. Проте, як ми бачимо, такий візит іноземців сам по собі вже є спотворенням цієї самої температури. І щоб не спотворювати її ще більше, Нацбанку можна було б постати на певному рівні мов стіна і викуповувати за ним всі зайві долари. До речі, так вчинив Центральний банк в Єгипті під час нещодавньої експансії іноземців.

Що може робити Мінфін? Більш агресивно знижувати ставки на аукціоні, зменшуючи вартість запозичень для держави. Тим більше, НБУ не заперечував, що в разі активності іноземців можна агресивніше знижувати свою облікову ставку. Тепер, коли проблема запозичень в 2019 році вже не є актуальною, в уряду розв'язані руки. Хоча, звичайно, Мінфін може пригадати, що в 2020 році нас чекає ще один пік погашень зовнішніх боргів.

Певна річ, у зміцненні гривні є свої переваги. Політикам приємно, для людей дешевший імпорт та путівки до Туреччини. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгостроковій може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати. Та й за період надмірно сильної гривні в країну надійде ще більше імпорту, експортери отримають удар під дих, і після того, як гаряча пора мине, удар відчують усі. А що погано для економіки, завжди погано закінчується і для пересічних людей.

Переклад з російської

Джерело