Росія програла на українських виборах

Ось знову Росія має привід поговорити про Україну — українці обрали свою Верховну Раду. Втім, уже кілька років РФ дихає «українським наративом». Перехворіти на Україну їй не вдалося. Ця хвороба перетворилася в системний синдром: Україну треба або повернути, або помститися їй. А краще те й інше! Сьогодні, однак, може виникнути враження, що у Росії з'явилася можливість відігратися за всі приниження, які спричинила втеча «молодшого брата».

Європа від України втомилася — своїх проблем по горло. Українці втомилися від війни. Президент Зеленський хоче примирення. А його недосвідченість відкриває перспективи його обдурити. Українські олігархи хочуть «договорняків» з Росією: близька їм по духу і ремеслу країна. В Україні без перешкод діє проросійська «Опозиційна платформа — За життя» на чолі з Медведчуком, який отримав право використовувати особистий ресурс російського президента. Ось той момент, коли можна накинути зашморг норовливій «околиці».

Але в тому й справа, що зовнішні враження можуть бути оманливі. А пауза не завжди означає відкат назад, бо шляху назад просто немає.

Так, Захід хоче вийти з конфронтації з Росією через Україну. Але не заганяючи НАТО назад в гараж. А навпаки — зміцнюючи НАТО на підступах до Росії.

Українці хочуть миру, але не за всяку ціну. Опитування говорять, що 49% українців готові до компромісів щодо Донбасу, але без здачі позицій. 66% українців — проти виборів на умовах сепаратистів; 61% - проти амністії тих, хто воював проти України; 58% - проти створення силових структур з місцевих кадрів. Особливі відносини сепаратистських республік з Росією вважають неприйнятними 53% українців. Тільки 12% українців підтримують автономію сепаратистських «республік».

Коротше, більшість українців проти російської ідеї миру з Україною! І як Київ зможе піти проти більшості? Українці зметуть будь-якого президента, якщо він спробує прийняти російську гру.

Зауважимо, що всі партії (крім проросійської «Платформи»), які увійдуть в нову Раду, виступають під реформаторськими і європейськими прапорами. Навіть 42% електорату проросійської опозиції готові до поневірянь заради реформ!

Тому навряд чи є підстави говорити про перемогу Росії, яка брала участь в українських виборах під вивіскою «Опозиційної платформи» і поки набирає 12,6% голосів. Особливо якщо врахувати витрачені ресурси, включаючи Володимира Путіна і Олівера Стоуна.

Проросійська фракція отримає свій куток в українському парламенті. Але що вона зможе зробити? Хіба що консолідувати антиросійський фронт і заважати президенту Зеленському займати примиренську по відношенню до Москви позицію (адже не схоче ж він бігати в порученцях у Медведчука!).

Тим часом, зацикленість Росії на Україні — це сигнал про російське неблагополуччя. Мова не тільки про те, що «Україна» особистий проект президента Путіна, який він не може собі дозволити програти. Йдеться про набагато більше:

— про пошук Кремлем способу відвернути увагу від російських проблем, які Кремль не здатний вирішити;

— про нездатність влади сформулювати нову національну ідентичність;

— про спроби Кремля зберегти буферну зону між Росією і Європою, яка б захищала Росію від західних віянь;

— про формування шару стерв'ятників, які паразитують за рахунок «українського наративу».

Але найголовніше це те, що Україна у нас все ще сприймається як критерій і гарантія державності. Перетворення України в маніакальну «idee fixe» Росії говорить про те, що ні російська еліта, ні російська держава не відчувають себе повноцінними, втративши Україну. Україна для Росії — це не просто фантомний біль, що повертає нас в минуле. Російська реакція на Україну говорить про російську надломленість і нездатність думати про майбутнє.

Будь-який мир з Україною в очах Кремля може відбутися тільки через повернення України в російські обійми. Але як повернути Україну, якщо між нами 13 тисяч загиблих українців? Навіть якщо нас не хвилюють загиблі громадяни Росії (пам'ятаєте псковських десантників, про яких писав Лев Шлосберг?).

Пролита кров створила нову реальність. У цій реальності російська державність може стати життєздатною, а правляча еліта покінчить зі своїми комплексами, тільки якщо Росія позбудиться одержимості Україною. Нам давно пора повернутися до наших справ.

Переклад з російської

Джерело