Державне бюро розсекречувань
Хай як не роздмухує щоки пан Директор Державого бюро Роман Труба, розмірковуючи на камери про таємницю слідства та інші таємниці, достатньо підписатися на телеграм-канал "відомого юриста Андрія Портнова" аби пересвідчитися, що для цього багаторічного друга керівника президентського офісу у ДБР нема ніяких тємниць.
Багаторічний друг керівника президентського офісу отримує і публікує копії не йому надісланих листів раніше, ніж їх отримують адресати, повідомляє про повістки, обшуки та тимчасові доступи у провадженнях за його заявами і не тільки.
Ще й хвалиться, що публікує лише дещицю відомої йому інформації (за його власними словами — 5−10 відсотків).
Останнім часом відомий юрист публікує документи та інформацію ДБР не так нахабно. Посилається на «слухи» і «данные из правоохранительных кругов».
Тобто, почав отримання інформації хоч і примітивно, але «лєгєндіровать».
З урахуванням сказаного вище, деякі провадження ДБР, наприклад, про українських моряків і кораблі, про ситуаційну кімнату, виглядають як спецоперації з організації каналів доступу до державних секретів України.
Чиновники ДБР з використанням можливостей центрального органу виконавчої влади збирають відомості про обставини переходу українських кораблів, про обговорення і рішення, що відбувалися у ситуаційній кімнаті.
Далі інформація передається багаторічному другу керівника президентського офісу.
А потім куди? Прямо до Москви?
