Питання до глини

Та обрали уже шостого президента. І хто в цьому ряду? Колишній ідеолог Компартії, червоний директор, людина із злочинним минулим… Бандит. Так, Януковича ми теж обрали і самі ж привели війну на свій поріг.

Народ завжди правий?

Самі знаєте, що це не так.

Чи можна було передбачити наслідки такого вибору?

Безумовно.

Чи хтось не бачив і не розумів, ким Янукович є насправді?

Не вірю.

Бандита обрали свідомо. З затаєною думкою — може підкине і мені (нам) щось з награбованих грошенят? І я добре пам"ятаю цю виборчу кампанію. Другу після Помаранчевого Майдану. Люди відводили очі, щось мимрили про бджіл, більшого на карб президенту Ющенку не можна було виставити. І забували, що строк перебування Чорноморського флоту в Криму, за його наполяганням, закінчився би у 2017 році. І не було би війни. Втрат. В часи Ющенка хто лише не купив задешево квартир, машин. Дешеві кредити. Розвиток середнього бізнесу. Національні програми розвитку культури. Трохи би терпіння. Та всім затуманили мізки оті кляті бджоли, якими вистрелили російські пропагандистстські гармати.
Український електорат хотів більшого. А чого він хотів? Роздягнути державу до нитки — і втекти?

Люди різні?

Чи об"єднані стадним інстинктом? Спрагою легкої наживи.

Ми народ?

Чи натовп?

Чи гірше — кримінальне угрупування за інтересами, всякчас готове на злочин, на зраду? Аякже — голосування не злочин — демократичний вибір. Та й таємниця оберігається Законом. Себто і совість може спокійно спати… Не спійманий — не злодій.

Так розмиваються грані між чорним і білим, добром і злом.

Чи можна спрогнозувати наслідки сьогоднішнього вибору? Безперечно.

Російський реваншизм уже гучно піднімає голову, не треба бути провидцем, щоб передбачити майбутнє протистояння, а ймовірно і лобове зіткнення двох сил — державницької української і малоросійської-російської. І наша проблема — цього разу — не президент, якого обрали. Бо обрали глину, яка згодна бути тим, ким ви захочете. Слугою. Диктатором. Демократичним лідером. Агов! Електорат! Творіть. Сперечайтеся, вимагайте! Формуйте! Ми за вас!

Тиша.

Бо глина обрала глину, одна нездатна щось сформувати, інша поки що не в силі набрати видимих контурів. Проте ворушаться куліси, за якими явно щось відбувається. Бо для глини наперед уже сформовані форми, лекала, напрямки, візії. Народ чекає, ще не усвідомлюючи, що він давно уже поза грою.
Наша проблема — несформована національна ідентичність, патерналістська свідомість, коли громадянин перекладає свої біди, кривди, навіть побутові негаразди на державу, яку підсвідомо ненавидить, та саме від неї, і тільки від неї чекає чуда, готових відповідей, не усвідомлюючи, що в слабкості держави винен саме він — виборець, що саме на ньому лежить відповідальність за її блукання замкнутим лабіринтом.

Джерело