Як Коломойський вдосконалив схему Арбузова
Поки найкращі політоглядачі України б'ються в істериці через перші кроки президента Зеленського, хлопці, що полюбляли малинові маринарки у 90- х роках минулого століття, часу не марнують.
Свого часу вони робили все від них залежне, щоб у бюджеті держави не залишилося жодної копійки. Коли ж досягли цієї «високої мети», і держава почала накопичувати борг, випускаючи боргові зобов'язання у вигляді ОВДП та євробондів, вони придумали, як заробляти і на цих облігаціях.
Кілька днів тому Коломойський дав інтерв'ю найбільш впливовій європейській діловій газеті Файненшел таймс, в якому закликав президента Зеленського припинити виплати з боргових зобов'язань України, а західних кредиторів закликав списати борг геть усім українським олігархам (державний борг утворився, головним чином, завдяки зусиллям цих особистостей). Ця, на перший погляд, безглузда вимога, мала на меті посилити ефект від поради президенту Зеленському припинити виплачувати відсотки за державними облігаціями. Це не перша заява Коломойського з цього приводу — перша була в інтерв'ю Соні Кошкіній, але Соню іноземні інвестори не читають. На відміну від газети Файненшел Таймс.
Президент Зеленський на цю вимогу дуже красномовно відповів: «Ееее…», а пан Разумков разом з пані Тимошенко переклали це українською мовою: «Ні в якому разі». Тобто іноземним інвесторам негативний сигнал тепер буде посилати Коломойський, а позитивний поки що пан Разумков. А Юлія Тимошенко пізніше, якщо стане прем'єром. Але вже тренується.
Як впливають ці сигнали на державні облігації України? Підвищують їхню волатильність. Простішою мовою: збільшують амплітуду коливання ціни цих облігацій на ринку. От якби ви прийшли на ринок купувати сметану, а вона в понеділок коштує 30 гривень, у вівторок 50, а в середу 35. То як би ви вчинили? Скоріше за все, купували би по понеділках. А потім удосконали б систему та й у понеділок скуповували б більше, ніж вам потрібно, а у вівторок продавали би решту. А якщо би коливання ціни було 30 по понеділках, та 31 по вівторках, то вам би не було зиску займатися купівлею-продажем.
Якщо пан Коломойський буде скуповувати облігації, коли ціна впала, а потім після заяв Разумкова-Тимошенко продавати, коли ціна зросте, то він зможе трохи поліпшити своє матеріальне становище після злої долі, що спіткала ПриватБанк. І швидкість, з якою будуть зростати його статки, залежатиме від волатильності цих облігацій.
Пан Арбузов (див. тут), який навчив цій нехитрій схемі пана Коломойського, мабуть, плаче у Москві від заздрощів та безсилля. Від заздрощів, бо насправді, Коломойський вдосконалив схему Арбузова. Він, на відміну Арбузова, є приватною особою, і тому його не можливо притягнути до відповідальності за порушення закону. А пан Арбузов був високопосадовцем, що впливав на волатильність і цим користався. У багатьох країнах за межами України за це настає кримінальна відповідальність.
Отже, приватна особа має можливість впливати на волатильність ринкових облігацій, користатися цією волатильністю та не нести за це ніякої кримінальної відповідальності. Шедеврально!
А ви ще невдоволені, що президент Зеленський щось говорить не так, як би вам хотілося? Та втіштеся вже. Він все так говорить. От завтра, наприклад, скаже не «Ееее…», а «Аааа…». І пан Разумков це перекладе: «Можливо, і слід подумати про дефолт, панове іноземні інвестори».
