Дії Зеленського вивітрюють "дух" із законів

Це не дуже проста категорія для побутової свідомості, особливо пострадянської. Західно орієнтовані юристи її відразу зрозуміють, інші — давайте пробувати разом.

У західних країнах будь-якому закону в свідомості суспільства\політикуму апріорі притаманна не тільки «буква», а й «дух». Тобто закон трактується тими, хто повинен його виконувати, а також судами, не тільки формально, але й по «духу», який в нього закладено товариством (що представляє суспільство законодавцем). Враховується те, з якою суспільною метою закон прийнятий і існує. Саме тому суди США, наприклад, часто виносять рішення не «буквально», не тільки відповідно до «букви», а й «духу» закону. Таких прецедентів маса, вони навіть скоріше не виняток, а правило, особливо в справах великої суспільної важливості. Ситуація з нашим законом про люстрацію — це дуже суспільно важливо. Всі знають, після чого і для чого прийнято цей закон. Однак, якщо йти тільки по «букві», то можна скасувати і його, і майже будь-який закон. Вони всі в якійсь комі та й недосконалі.

Але якщо йти з урахуванням «духу» цього закону, то його скасовувати не можна. Це входить в суперечність з основним інтересом будь-якого не дикого суспільства — послідовністю, і логікою прийняття важливих рішень і справедливістю. У західному суспільстві колізія, схожа на нашу — з одним кадровим рішенням і всім люстраційним законом — навряд чи б виникла з тією гостротою. Тому що спроба прийняти рішення, спірне з погляду «духу», ідеї, цілі люстрації, навряд чи була б зроблена будь-якою гілкою влади. А у нас вона приймається, і починається суперечка за формальними ознаками. Проскочить — не проскочить?

Це погана історія сама по собі, бо вона не тільки про «букву» — вона вивітрює з люстраційного закону «дух», і з законів в принципі теж. Вона дає суспільству зрозуміти, що заради будь-якої сьогочасної доцільності на будь-якому рівні прийняття рішень потрібно шукати в законах буквальну ваду, а не зберігати «дух» заради його суспільної важливості. Хоча насправді трактувати сумніви і суспільству, і судам варто на користь «духу». Принаймні, з його серйозним врахуванням. І цей фактор вагоміший за будь-яке місця в законі, де вистачає/бракує слова чи коми.

Так ми в підсумку, зуб даю, довивітрюємось.

Переклад з російської

Джерело