Передплата 2024 «Добра кухня»

«Патріотичний» олігарх

Розчарування — наше «всьо». Варто було олігарху Ігорю Коломойському назвати війну на сході України «громадянською війною або конфліктом», соцмережами прокотився стогін.

Створена самим же Коломойським інформаційна ілюзія про патріотичного олігарха Коломойського раптом розлетілася на друзки і суспільство одразу ж заволало: «Нє, ну ви подумайте! Як він міг!» Давайте ще раз звіримося з першоджерелом. Журналіст навіть перепитав у Ігоря Коломойського. І знову отримав підтвердження. «Громадянський конфлікт. Можна сказати і громадянська війна, просто вона більш глобальна, а це громадянський конфлікт», — так бізнесмен відповів на запитання журналістів bihus.infoпро те, що відбувається на Донбасі. За його словами, «спровокувала і організувала його Росія. З одного боку. А з іншого боку теж не все було благополучно».

Найгірше, що величезна кількість українців думають саме так. Вважаючи колишнього губернатора Дніпропетровщини патріотом, вони ігнорують його публічні погрозу Андрію Коболєву зняти добробати з фронту і кинути бійців на захоплення «Укртрансгаза». Так само, як заяви Зеленського, штабу Зеленського, команди Зеленського, дружини Зеленського, сценариста Зеленського, хлопця який знає Зеленського два місяці і молодика, який шість годин провів поруч із Зеленським — всіх тих, хто вже встиг наговорити тези, що суперечать одна одній. «Треба просто припинити стріляти», «Домовимося посередині», «Ми почнемо потужну інформаційну війну про припинення вогню», «Ми будемо надавати українське громадянство росіянам», «Питання, які роз'єднують — мови, віри, історії, території — потрібно винести за дужки до закінчення війни». Всі ці промовки заходять у свідомість українців, не зустрічаючи жодного спротиву. Що це, як не суспільна шизофренія, в якій громадянин намагається вловити щось прийнятне для себе? Що це як не суспільна шизофренія, в якій громадянин намагається вловити щось прийнятне для себе? При цьому паралельно розмиваються саме цінністні орієнтири суспільства? Якщо «патріотичний» Коломойський говорить про «громадянську війну», то чого б громадянам звертати увагу на обіцянки обраного за його сприяння президента «вивчити» вже прийнятий закон про мову? Патріотизм же «язику» та «громадянській війні» не заважає? До речі, розібратися із забаганками Коломойського щодо ПриватБанку Зеленський не обіцяв. І це теж мало кого турбує.

Найбільша омана пострадянського періоду полягає в думці, що нібито є якійсь вибір між державницькими позиціями та розвитком економіки. Або те, або т. е. Цю істину багато років нав"язували українцям політики, журналісти, експерти. Керуючись нею Україна обирала червоного директора, міцного господарника, мільярдера, тепер мільйонера. В той час країни, що усвідомлювали радянську окупацію, приводили до влади дисидентів, борців з режимом, професуру та національних лідерів. Класичний консерватизм та лібералізм європейського штибу, як і їх нео-консервативна та нео-ліберальна варіації, прагнуть до сильної держави у сферах культури, історичної пам’яті, безпеки та оборони. Плюс лібералізації національної економіки. Ліберальні реформи проводять ті, хто міцно стоїть на державницьких позиціях, хто апелює гаслами національного відродження. Там, де нація, держава, гідність та чіткі національні маркери виносяться за дужки — немає ніякого економічного зростання. Це комінтерн, панове! Комуна, космополітизм, бізнес та культура поза політикою завжди закінчуються замиренням з найогиднішими диктатурами заради копійчаних прибутків. Хай і під гаслами турботи про «простий народ».

І тут хочеться спитати у всіх вчергове ошуканих вкладників пропагандистського конструкту під назвою «свій хлоп з народу». А з чого це ви вирішили, що олігарх може бути патріотичним? Якщо статки та добробут на даний момент залежать від існування країни — олігарх вкладається у патріотизм. Але завтра все може змінитися. Немає механізмів, щоб утримати олігархів від зміни позіції. Ба більше, немає можливостей, щоб завадити їм передомовитися з агресором. Торгівля з Росією трубами, зняття санкцій зі спільних з росіянами підприємств, допуск продукції, яка виготовлена на морально застарілих підприємствах на ринок країни-агресора. Є багато причин, щоб повісити на лацкан дорогезного піджаку георгіївську стрічку. Олігархія за визначенням — паразит, який знищує національну державу. Тож висловлювання Коломойського, якого українці пов"язують з обороною Сходу та Півдня тільки підтверджують, що вітер змінився. Війна та залежність України від західних грошей робить українських олігархів біднішими, змушують коритися цивілізованим правилам, відривають від монополій і потоків. Чому ви вирішили, що Коломойський поділився з вами тим, що він насправді думає? Може його інтерв"ю — це сигнал. Не вам. Путіну. Про те, що олігархи готові домовлятися з ним про поступову капітуляцію. Задорого.

Кожен, хто пропонує винести Україну за дужки, дбає про свої, а не про національні інтереси. Відсторонення олігархії від впливу на державу є таким самим спротивом російській агресії, як і викорінення російського дискурсу з інформаційного простору. Українська олігархія створювалася Леонідом Кучмою, як інтеграційний російсько-український проект. І чим скоріше українці усвідомлять, що національною може бути тільки буржуазія, чим ретельніше розберуться чим відповідальний бізнес відрізняється від паразитування на занепаді держави — тим швидше почнеться відродження України.

Джерело

Схожі новини