Час не обурюватися «паспортизацією» від Путіна, а діяти

А не подумали, що коли висловлюється протест щодо паспортів на Донбасі, і водночас не висловлюється протест проти видачі російських паспортів у Криму, то тим самим світ своїм мовчанням погоджується з окупацією Криму.

Досить висловлювати протести! Час діяти. І захоплення Криму, і захоплення Донбасу мало на меті запобігання енергетичній незалежності України як по газу, так і по вугіллю. Тож і слід вдарити по російських інтересах, в першу чергу, по газу.

Що стосується уряду України, слід зробити дві речі. По-перше, укласти з великою нафтогазовою компанією угоду про розподіл продукції і приступити до видобування газу на Юзівському родовищі, що примикає до Донбасу, але повністю контролюється Збройними Силами України. Тільки це одне родовище дасть за кілька років планову потужність 10 мільярдів кубів на рік, і це покриє усі потреби України у імпорті газу. Вже одним цим кроком Україна стає самодостатньою у забезпеченні газом.

По-друге, скасувати тариф Роттердам+, який розповсюджується на вугілля з окупованих шахт і тим самим значно полегшує окупантам утримувати загарбані території за рахунок бюджету України, а не Росії. Для цього перейти, нарешті, до маневрування потужностями атомних електростанцій, яке безсовісно затягується вже кілька років. Маневрування потужностями дозволить значно зменшити залежність від теплових електростанцій, що споживають вугілля з окупованих територій. І вугілля, і теплові електростанції належать компанії Ріната Ахметова. Але не може ціла держава потерпати від бажання однієї людини зберігати свої доходи. Інакше невдовзі російські паспорти будуть видавати не тільки в Криму та на Донбасі.

По-третє, МЗС України має нагоду використати видачу російських паспортів, як ще один аргумент проти будівництва Північного потоку-2, оскільки Росія знову довела, що хоче втримати Україну у залежності через контроль енергоносіїв. Потік-2 тільки сприятиме цій меті, а, отже, зухвалість, що проявляється видачею паспортів, напряму заохочується такими проектами, як Потік-2. Німецький уряд мусить це нарешті визнати.

І четверте. Слід зрозуміти, що «Газпром» є безпосереднім бенефіціаром від окупації Криму та Донбасу. Тому ставлення до нього як до «священої корови» у деяких країнах Європи, має бути переглянуто. Наразі «Газпром» контролює 42 відсотки газового імпорту Європи. ЄС може розпочати обмеження квоти постачання «Газпромом» газу на 2% на рік, тобто до 40, потім 38 відсотків всього імпорту Європи, поки триває окупація Криму та Донбасу. За кілька років Крим та Донбас були би звільнені.

Таким рішенням Євросоюз врятував би життя тисячам українських військовослужбовців та сприяв би встановленню міцного миру на європейському континенті.