Wind of Change та 25/75: стежмо за руками!
Надія Савченко, підозрювана в тероризмі, роздає коментарі в кулуарах ВР. Тон і риторику Савченко можна описати словом «тріумф»: справа її вирішена, Надія на волі і повернулась у велику політику на бєлом конє
Каже наприклад, таке:
«Доля Закону про мову не визначена, тому що проект такий, що буде скасований і Венеціанською комісією і міжнародними правами… Парубій ставить його на голосування в чистий четвер. Я думаю що і в чистий четвер депутати можуть робити брудні справи».
«Я рада, що на виборах весна і сміх перемогли страх. Я не буду в опозиції до Зеленського. Його програма мені близька: пряме народовладдя, місцеві і регіональні референдуми»… (це мрії Медведчука, пригадуєте?)
Хтось має пояснення, чому вони з Рубаном знову не затримані і не взяті під варту? Що означає поява з залі парламенту людини, яка, за версією ГПУ, СБУ, хотіла підірвати парламент? На ці питання Надія відповідає сама на мураєвському телеканалі: «Повіяв вітер змін».
Цей вітер точно і вчасно відчула судова система в інших рішеннях: по Шарію і Шувалову, по ПриватБанку, по УПЦ МП. Плюс розмови про можливе скасування люстраційного закону і електронного декларування в Конституційному Суді. Це повинно усіх дуже і дуже насторожити.
Ось через цей Wind of Change я пропоную припинити суперечки про 25/75. Бо це відволікає від того важливого, що просто зараз відбувається і відбуватиметься в найближчі тижні і місяці. Ми можемо пропустити знаки і події набагато важливіші, ніж з’ясування, хто еліта, а хто ні. Слідкуйте за знаками, вони ледь помітні, іноді майже невидимі на тлі підмін і маніпуляцій.
І ці знаки натякають, що бліц-криг можна здійснити буквально за кілька місяців (або навіть тижнів) саме через українські суди.
А димова завіса буде такою: very open-minded експерти і такі ж open-minded ЛОМи/журналісти благосно миритимуть оцих 25/75, «зшиватимуть страну», закликатимуть почекати перших рішень президента Зеленського, на тлі видимих і прихованих кланових воєн даватимуть поради команді Зе, «щоб не скурвилась», розповідати, що «ми ж іще не знаємо, яким він буде», давати цінні поради, що «добре було б, якби Турчинов і Яценюк допомогли Зеленському, а Порох очолив МЗС…», єврооптимісти демонструватимуть повну незаангажованість і широту мислення, на всякий випадок уникаючи підписання листа проти Коломойського, ну і так далі.
І ось зовсім скоро усі ми, 25/75, можемо раптом зрозуміти, що ми вже у країні зразка 2013 року. З обнуленим Майданом (тобто з більшістю його найважливіших сенсів і здобутків).
А вже потім, за місяць-два, молчавший дотолє на цю тему Зеленський скаже у черговому ролику, що все це зробила нереформована попередниками судова система, мать її. І що от тепер уже його партія «Слуга народу» зробить усе, щоб такого більше не повторилося.
І, як написав сьогодні колишній регіонал Валєра Писаренко в проекті постанови ВР про відкликання Парубія з посади спікера, «настав час завершити епоху беззаконня, несправедливості і безкарності». (до речі, Валєра наголосив, що це не означає, що він співпрацює із Володимиром Зеленським, зовсім ні, «просто прийшов час»).
Отже. Припиняємо сваритись про 25/75. Це контрпродуктивно зараз.
Зараз слідкуємо за руками, де це можливо: суди і парламент.
